Колишньому голові Конституційного суду України повідомлено про підозру у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи, що призвело до підробки інформації. Ця підозра, як повідомили у коментарі Радіо Свобода, стосується Олександра Тупицього.
«Колишній голова Конституційного суду України за попередньою змовою з головним бухгалтером цього суду вчинили несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України при підписанні електронних бухгалтерських документів, в результаті чого було спотворено інформацію про дійсного їх підписувача. За даними слідства, ексголова суду після відсторонення від посади через повідомлення про підозру в грудні 2020 року, передав захищений електронний носій із власним ключем кваліфікованого електронного підпису та пароль до нього головному бухгалтеру і надав незаконну вказівку про подальше використання цього ключа від його імені та замість нього для підписання платіжних та інших документів в автоматизованій системі», – розповіли в Офісі генпрокурора.
В ОГП додали, що такі несанкціоновані втручання відбувалися навіть під час перебування підозрюваного за кордоном. Зокрема, таким чином було підписано понад 200 електронних платіжних доручень, електронних документів з бюджетних зобов’язань, з розподілу показників зведених кошторисів, розподілів відкритих асигнувань та кошторисних призначень.
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова викликала Олександра Тупицького до свого офісу 16 липня «для процесуальної дії – вручення повідомлення про підозру у кримінальному провадженні». Сьогодні стало відомо, що Тупицький не з’явився для вручення нової підозри.
14 липня стало відомо, що Володимир Зеленський подаватиме апеляцію на рішення Верховного суду про визнання протиправним указу глави держави про скасування призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду.
29 грудня 2020 року Зеленський підписав указ про відсторонення голови КСУ Тупицького від посади судді терміном на два місяці. 26 лютого він видав указ, яким продовжив термін відсторонення з 28 лютого ще на один місяць.
При цьому суддівський статус у Тупицького залишався, і він продовжував виконувати адміністративні функції голови КСУ.
У Конституційному суді наголосили, що цими указами президент порушив Конституцію, перевищивши межі своїх конституційних повноважень, але в межах часу чинності цих указів усе ж виконували їх.
Після завершення термінів відсторонення Тупицький повернувся й на посаду судді, але продовжував оскаржувати законність тих указів, хоча термін дії їх давно збіг.
Тим часом іншим указом 27 березня, напередодні часу завершення терміну дії другого указу про відсторонення, Зеленський скасував указ про призначення Тупицького суддею Конституційного суду.
Але, відповідно до закону про Конституційний суд, скасування указу про призначення судді Конституційного суду України не є підставою для припинення його повноважень чи звільнення. Закон про Конституційний суд, перелічуючи всі можливі підстави для припинення повноважень судді КСУ (стаття 20) і для звільнення з посади (стаття 21), не передбачає такої можливості, як «скасування указу про призначення».
Конституційність цього указу Зеленського оскаржила в Конституційному суді України група народних депутатів, яка вважає його «небезпечним прецедентом».
Щодо Тупицького наразі розглядається кримінальна справа, яка стосується давніх звинувачень у підкупу свідка. Також щодо нього розглядалася, але була закрита адміністративна справа, яка стосувалася конфлікту інтересів і недекларування земельної ділянки в нині окупованому Криму. Тупицький заперечує причетність до порушення закону.
