Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев та директор ФСБ Олександр Бортніков були найбільшими прихильниками збройного вторгнення в Україну, фактично переконавши президента Володимира Путіна розпочати операцію. Про це пише британське видання The Times. Воно публікує уривки з книги журналіста Оуена Меттьюза, що готується до друку, написаної, як стверджує автор, у тому числі на основі бесід з російськими діячами, знайомими з історією підготовки вторгнення.
Як стверджує автор, Патрушев, Бортников та інші діячі російських силових відомств були переконані в необхідності «превентивного» удару по Україні, стверджуючи, що він необхідний для порятунку Росії від стратегічної загрози, що нібито зростає з боку Заходу. Як стверджується, директор Росгвардії Віктор Золотов у розмові з головним редактором закритої радіостанції «Эхо Москвы» Олексієм Венедиктовим стверджував, що «України не існує», вона лише є територією, через яку проходить «кордон між Америкою та Росією».
Серед тих, хто безпосередньо готував вторгнення, окрім Патрушева, Бортнікова та самого Путіна, названо і міністра оборони Сергія Шойгу. Однак він, як стверджується, грав роль не ідеолога, а виконавця, який іноді виявляв сумніви. Найважливішою постаттю в оточені Путіна названий Патрушев. Видання вказує на важливу роль ізоляції російського президента після початку пандемії COVID-19 – коло людей, з якими радився Путін, суттєво скоротилося, і люди, які вірять у необхідність встановлення контролю над Україною з метою боротьби із Заходом, стали в ньому більшістю. Одним із них, як стверджується, був бізнесмен Юрій Ковальчук.
Читайте також: Кремль все ще хоче військової перемоги і зміни влади в Україні, а не переговорів – ISW
Принципове рішення про війну було ухвалено, як стверджується, до кінця літа 2021 року. Перед главою МЗС Сергієм Лавровим, однак, було поставлене завдання спробувати домогтися від Заходу великих поступок, щоб уникнути війни. Сам Лавров, за даними журналіста, хотів досягти саме мирного результату протистояння і був переконаний, що Путін теж цього хоче. Вимоги Росії про так звані гарантії безпеки, сформульовані МЗС у грудні 2021 року, не були прийнятними для Заходу. При цьому, як зазначає The Times, західні дипломати, у тому числі британські, неправильно інтерпретували ці вимоги – вони вважали, що Росія хоче вести переговори і переконати Захід у необхідності піти на якісь поступки в рамках компромісу, тоді як мова насправді йшла про ультиматум.
Як стверджує The Times, більшість представників російської еліти, навіть членів Ради безпеки, не знали про рішення Путіна розпочати війну аж до 21 лютого. Як стверджується, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков після початку війни у приватній розмові зазначив, що більшості членів Ради безпеки (серед них був, наприклад, і Лавров) сказали про майбутній наступ на Київ лише після засідання цього органу, на якому обговорювалося визнання так званих «ДНР» та «ЛНР».
Читайте також: Заперечення суверенітету України Путіним несумісне з серйозними переговорами – ISW
На самому засіданні Радбезу 21 лютого –Times знову посилається на Пєскова – його учасникам сказали, що його транслюватимуть у прямому ефірі. Насправді його показували в записі.
Звернення Путіна про початок так званої спецоперації було записано, як стверджується, 23 лютого. Наступного дня рано-вранці почалося широкомасштабне вторгнення в Україну.
Представники російської влади поки що не коментували матеріал Times.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
