У Верховному суді у понеділок повідомили, що винесли ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом громадянина, що оскаржує указ президента про санкції проти телеканалів.
«Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 29 березня 2021 року о 14:30», – повідомили про рішення у ВС, яке ухвалили ще 26 лютого.
Повідомляється, що 26 лютого до ВС надійшли позови від ТОВ «ЛІДЕР ТВ» про оскарження президентського указу – раєстраційний номер справи – 9901/42/21, а також від ТОВ «НОВИЙ ФОРМАТ ТВ» – № 9901/45/21.
У ВС нагадали, що раніше вже надійшли позовні заяви щодо оскарження указу президента. В одному випадку відмовлено у відкритті провадження, в двох інших – встановлено позивачеві 10-денний термін із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, ще одну справу призначено до розгляду на 15 березня.
«24 лютого 2021 року надійшов позов Тараса Козака (присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/39/21). 25 лютого 2021 року надійшов позов ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «112-ТВ» (присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/40/21)», – додали у Верховному суді.
2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака і восьми пов’язаних із ним юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne і ZiK.
Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».
За словами секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олексія Данілова, робота над цим рішенням почалася ще влітку 2020 року, і готували його «дуже ретельно». Він запевнив, що є достатньо доказів, і скасувати санкції буде надзвичайно складно.
Тарас Козак називає звинувачення брехнею і відкидає їх.
Рішення щодо санкцій підтримала низка західних союзників України, але були й застереження з-за кордону щодо необхідності дотримання права на висловлювання, і критика з боку кількох міжнародних журналістських організацій, а також із боку Росії.
Київ відповідає, що згадані канали були інструментами пропаганди, а не засобами інформації.
