Активіст Сергій Стерненко заявив, що в Службі безпеки України йому повідомили підозру в умисному вбивстві.
«Мені повідомили про підозру по ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 263 — умисне вбивство та «незаконне» носіння холодної зброї. Попри те, що: не було вбивства, а була необхідна оборона, що слідчий раніше сам і визнав, коли повідомив про підозри нападникам. По ножу є декілька експертиз, які встановлюють, що він не є холодною зброєю», – написав Стерненко у Facebook.
СБУ підтвердила оголошення Стерненку підозри.
«Розслідування «справи Стерненка» давно перейшло із суто юридичної площини в політично-інформаційну. Тому, враховуючи суспільний резонанс, Служба безпеки України наголошує, що неупереджено підходить до розслідування будь-яких злочинів та керується виключно нормами законодавства», – заявили в СБУ.
За даними слідства, нападники на Стерненка «мали на меті залякати й нанести йому тілесні ушкодження».
«Захищаючись, громадський активіст лівою рукою прикривався від ударів, а правою – завдавав удари ножем. Як наслідок, О.Ісайкул отримав різану рану передньої черевної стінки, а І.Кузнецов – проникаюче колото-різане поранення живота. Зазначаємо, що такі дії С. Стерненка можуть відповідати поняттю необхідна оборона. Однак його подальші дії ставлять під сумнів вищезазначену версію. Оскільки І.Кузнецов втік з місця події, напад на Стерненка вважається закінченим – його життю та здоров’ю вже нічого не загрожувало. Однак Стерненко побіг за Кузнецовим, наздогнав його і завдав декількох поранень, зокрема, удар ножем у серце, який і призвів до смерті», – додали в СБУ.
За даними слідства, тіло Кузнецова знайшли за 100 метрів від місця першої сутички.
«Тобто заяви про те, що С. Стерненко поранив І. Кузнецова під час самооборони, а згодом жодних ран не наносив, не відповідають дійсності. Проведена під час досудового розслідування експертиза засвідчила версію про умисне вбивство. Також сумнівно виглядають слова С. Стерненка, що він завдав смертельних поранень ножем, який нібито відібрав у І. Кузнецова та О. Ісайкула. Сергій особисто підтвердив приналежність йому ножа під час власної онлайн трансляції у мережі Facebook з місця події», – зазначили в СБУ.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
