Головуючий суддя у справі активіста Сергія Стерненка Віктор Кічмаренко відмовився брати самовідвід – можливість таких дій висловив один з адвокатів активіста Масі Найєм. Кічмаренко очолює суддівську колегію, яка розглядає справу про загибель в травні 2018 року одного з нападників на Стерненка Івана Кузнєцова.
Найєм запропонував судді, який також є головою Приморського районного суду, взяти самовідвід через можливий тиск на нього. 25 лютого на загальних зборах судді Приморського районного суду звернулись з повідомленням про втручання в діяльність судових органів щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя і до генерального прокурора. За словами Найєма, якщо Кічмаренко відчуває тиск на нього та не зможе бути через це об’єктивним, той має взяти самовідвід.
Суддя відмовився це робити і зазначив, що говорячи про тиск, йшлось про заяви представників виконавчої і законодавчої влади, зокрема міністра і народних депутатів, які критикували роботу суду в частині винесення вироку Сергію Стерненку.
«Не йдеться про критику вироку з боку активістів чи громадськості», – наголосив він.
Захист Стерненка також подав клопотання про звільнення активіста з-під варти – з 23 лютого він перебуває в СІЗО, за рішенням судді Приморського суду Віктора Попревича. Той визнав його винним у розбої, викраденні людини і зберіганні зброї та засудив на 7 років і 3 місяці із конфіскацією половини майна. Захист Стерненка вже подав апеляцію на це рішення і, за словами адвоката Андрія Писаренка, активіста мають випустити з СІЗО – вирок суду першої інстанції не набрав законну силу та його виконання має бути поставлене «на паузу». Попередній запобіжний захід, грошову заставу, Попревич відмінив і присудив повернути гроші активісту.
Писаренко вимагав, щоби клопотання негайно розглядав Кічмаренко, який також може виконувати обов’язки слідчого судді Приморського суду. «Такі клопотання мають розглядатися негайно, тому що людина незаконно утримується проти її волі просто тут, зараз в суді», – заявив адвокат.
Після юридичної дискусії Кічмаренко зробив перерву, щоб клопотання могли подати до канцелярії суду на випадкового слідчого судді. Справу отримав слідчий суддя Дмитро Осік, який також відмовився розглядати клопотання. За його словами, його мають розглядати в Малиновському районному суді – до нього географічно нпдлежить одеський слідчий ізолятор. Адвокат Віталій Коломієць заявив Радіо Свобода, що вони будуть подавати нове клопотання, а також оскаржувати відмову Осіка братись за розгляд справи.
Через клопотання і перерви сторони майже не досліджували письмові докази обвинувачення – на цьому етапі зараз перебуває справа про буцімто навмисне вбивство Сергієм Стерненком нападника Івана Кузнецова.
На судді були присутні перша і друга дружини Кузнецова – Ольга і Олеся Кузнецови. Також на засідання вперше приїхав його колишній товариш по службі Артур Некульцяну – вони разом служили у 25-ій повітряно-десантній бригаді з 2007 по 2009 роки.
Відповідаючи на запитання журналістів, Некульцяну висловив припущення, що Кузнецов міг виконати чиєсь прохання та поговорити із Стерненком, але не став би одразу його бити. Це припущення викликало обурення дівчини Стерненка Наталі Усатенко, яка була разом із активістом під час нападу. «Він одразу вдарив у голову», – заявила вона. Некульцяну заявив, що його там не було, але якщо б Кузнецов йшов вбивати Стерненка, то взяв би із собою зброєю, а якщо б бив – «то Стерненко вже б не встав».
Сергій Стерненко відкидає звинувачення, які йому висувають. У день вироку 23 лютого, в справі про викрадення, і 27 лютого люди масово вийшли на вулиці на підтримку Стерненка і за справедливий суд в Україні.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
