Через різку крововтрату один з нападників на активіста Сергія Стерненка Іван Кузнецов, найімовірніше, знепритомнів через декілька секунд (до 10-ти) після поранення в область серця. Про це в суді у «справі Стерненка» заявила одна з авторок комісійної експертизи Олена Слюсаренко. З 2006 року вона працює судовим медичним експертом в Одеському обласному бюро судово-медичної експертизи.
Комісійна експертиза мала відповісти на два запитання: в якому положенні були Кузнецов і Стерненко в момент нанесення смертельного колото-різаного поранення лівого шлуночка; чи міг після цього поранення Кузнецов пробігти 99,1 метр.
«Поява «плям Мінакова» дозволяє експертам стверджувати, що була аноксія (відсутність кисню) головного мозку, що була втрата свідомості. «Плями» говорять про гостру крововтрату, отже, втрата свідомості була викликана падінням тиску крові в лівому шлуночку серця. Постраждалий за декілька секунд втратив свідомість і не був спроможний на активні дії, зокрема пробігти 99 метрів», – заявила експертка.
Вона припустила, що в деяких випадках людина непритомніє не настільки швидко, але у експертів не було підстав, що із Кузнецовим був саме такий випадок.
І Стерненко, і його адвокати неодноразово намагались дізнатись у експертки, чи є методологія, що могла б з’ясувати, яка людина знепритомніє через декілька секунд, а яка ні, але Слюсаренко не відповіла на це запитання. Захист Стерненко відстоює позицію, що смертельного поранення Кузнецов зазнав безпосередньо під час нападу, а прокуратура та потерпілі – що активіст наніс принаймні одне ножове поранення вже після того, як нападник намагався втекти і пробіг ці 99 метрів. Всього Кузнецов зазнав п’ять різних ножових поранень, лише одне з яких стало причиною смерті.
19 листопада ще одним адвокатом Стерненка став Ілля Воробйов – він супроводжував Стерненка і Руслана Демчука у справі про викрадення депутата Сергія Щербича. Воробйов подав клопотання про невизнання судом показів експертки, оскільки вона, на його думку, посилалась на приблизні та ймовірні дані. Клопотання було долучено до справи і буде вивчене суддями.
Читайте також: Фото на Красній площі й анекдот про «бандерівців»: Стерненко про бойкот торгової марки невістки Кернеса
Слюсаренко була останнім свідком обвинувачення. 3 грудня своїх свідків почне викликати захист. Як анонсував адвокат Віталій Коломієць, це будуть, в тому числі, хірурги і реаніматологи.
Наступне засідання відбудеться 3 грудня. Як анонсував сам Стерненко в своєму відеоблозі, захисту будуть потрібні 10-12 засідань. Після цього в суді мають пройти дебати, а потім очікується вирок.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
