Наратив, пов’язаний із небажанням дратувати Росію, залишився в минулому, йому поклав кінець саміт НАТО у Вільнюсі, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода віцепрем’єрка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
«До Вільнюса точно цей наратив ще жив серед союзників, серед дискусій на різних рівнях. У ході Вільнюсу ми поставили жирну крапку на цьому наративі всередині НАТО. Сьогодні думаємо про те, яким членом НАТО Україна буде, і це в першу чергу це пов’язано з виконанням рішень Вільнюсу», – зазначила Стефанішина.
Коментуючи очікування України від майбутнього саміту Альянсу, віцепрем’єрка зауважила, що «рішення, яке буде стосуватися України, стосуватиметься і безпеки Європи», і нагадала про історичну відповідальність лідерів.
«Ми бачимо канцлерку Меркель, яку вже по всій Європі більше ніж 20 років згадують як людину, яка заблокувала членство України в НАТО в 2008 році. Тому, звичайно, рішення, яке ухвалюють лідери, мають іти зсередини їхніх країн, від їхніх громадян, їхніх парламентів (…). Ми зробили свої висновки і сьогодні будемо посилено працювати в парламентському треку, але також взаємодіяти з громадянами щодо обізнаності стосовно рішень, які ми очікуємо по лінії НАТО», – сказала урядовиця.
У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Під час саміту НАТО у липні 2023 року генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Читайте також – Саміт НАТО: пояснюємо, що саме отримала Україна у Вільнюсі
