Двоє лікарів швидкої допомоги, які приїхали на місце нападу на Сергія Стерненко, не зробили спроби допомогти смертельно пораненому нападнику Івану Кузнецову. Як передає кореспондент Радіо Свобода, про це під час судового засідання 11 червня повідомив свідок Володимир Мамалиженко – він допомагав Стерненку перев’язувати поранену руку.
«Наскільки я пам’ятаю, одна лікарка підійшла до Кузнецова, подивилась і сказала щось на кшталт: «З цим все. Наскільки я пам’ятаю, вони його навіть не торкались», – заявив свідок.
«Швидка» їхала на місце події, за його відчуттями, від 10 до 20 хвилин. Мамалиженко визнав, що сам також не намагався допомогти Кузнецову, той ще подавав ознаки життя.
«Він лежав на землі і кряхтів, але можна було побачити, що йому погано. Я не став до нього підходити, тому що Сергій був ще на ногах, йому ще можна було допомогти, а тій людині – ...», – розповів він суду.
Читайте також: «Це вирішить прокурор у справі» – Венедіктова щодо ймовірної касації на вирок Стерненку
Мамалиженко працює охоронцем у «Сільпо» і як раз повертався з роботи, коли до нього з темного провулку вибіг юнак, Сергій Стерненко, і попросив про допомогу. Свідок побачив в нього на руці рану і допоміг перетягнути йому руку ременем. Мамалиженко окремо наголосив, що ножа в руках у Стерненко не бачив, оскільки тоді не допомагав би йому, а захищався. Не побачив він в нього на руці і годинника – за декілька засідань порізаний годинник планують оглянути в суді.
Допомогу Мамалиженко надавав буквально в кількох метрах від тіла Кузнецова. За пару хвилин до них підбігла дівчина Стерненка, Наталя Усатенко, як була, за оцінкою свідка, в шоці, і викликала швидку. Ані він, ані Стерненко це зробити не могли через поранення активіста. Коли до міста нападу приїхали лікарі, Мамалиженко поцікавився, чи потрібна його допомога, і почувши у відповідь «ні», пішов додому.
Свідок не бачив як Стерненко завдає ударів, не бачив у нього ножа і в нього не склалося враження, що активіст намагався втекти з місця подій. Навколо Кузнецова було доволі багато крові, заявив Мамалиженко, сильна кровотеча була і у Стерненка. Свідок допомагав йому тримати ремень замість джгута і вже вдома побачив, що все його взуття було в крові, при тому, що до Кузнецова він не підходив.
На наступному засіданні в судді мають допитати свідків обвинувачення Усачова і Леваду – обидва були очевидцями частини подій. На минулому засіданні вже допитали свідків Наталю Усатенко і Наталю Суслову. Перша була очевидицею нападу, друга – вийшла на вулицю, коли почула жіночий крик, та там зустріла Усатенко. Разом вони підійшли до Стерненка і Кузнецова – другий уже лежав на землі із пораненнями. Левада – колишній чоловік Суслової, який був із нею в той вечір. Прокуратура не привозить його вже на друге засідання поспіль. Хто такий Усачов – наразі не повідомляється.
Ще до початку судового засідання 11 червня адвокати Сергія Стерненка просили суддю заборонити трансляцію «журналістці Анатолія Шарія» – кореспондентці видання «Правовий контроль». Суддя Сергій Кічмаренко відмовився від пропозиції вилучити з телефона кореспондентки SIM-карту, але попередив її про кримінальну відповідальність за трансляцію засідань, де допитують свідків, без дозволу.
Апеляційний суд Одеси 31 травня пом’якшив Стерненку вирок у справі про розбій, призначивши йому три роки ув’язнення із одним роком випробувального терміну.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
