Компанії-боржники «Брокбізнесбанку» під час його ліквідації підписували з Володимиром Зеленським і Сергієм Шефіром угоди, намагаючись вивести з-під застави майно на мільйони гривень. Зеленський та Шефір таким чином намагалися забрати з банку свої депозити в обхід визначеної законом черги. Вищий господарський суд визнав, що ці угоди не відповідали законодавству.
Про це у розслідуванні «Зеленський, Шефір і банк Курченка» повідомляють журналісти програми «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), які проаналізували судові рішення з відкритого Державного реєстру судових рішень.
Йдеться про період до того, як Зеленський став президентом України, а Шефір – його першим помічником. Зеленський тримав на депозиті у «Брокбізнесбанку» більше ніж 300 тисяч доларів, Шефір – понад 400 тисяч доларів.
За даними «Схем», у 2014 році, після введення в «Брокбізнесбанк» тимчасової адміністрації і після оголошення про ліквідацію банку, Володимир Зеленський та Сергій Шефір підписали низку угод із компаніями, що мали кредити у банку – про відступлення права вимоги за своїми депозитами.
Для компаній це була спроба не повертати банку борги та вивести з-під застави активи. А Шефір і Зеленський таким чином намагалися отримати не лише гарантовані державою 200 тисяч гривень, але й повернути більшу суму в обхід визначеної законом черги, за якою Фонд гарантування вкладів має повертати гроші.
Із застави банку мали ризик вийти:
- тваринні комплекси ТОВ «Подільський Господар» (заставна вартість – більше 260 мільйонів гривень),
- нерухомість ПАТ «Чинбар» (заставна вартість – понад 260 мільйонів гривень)
- та майновий комплекс на 18 тисяч квадратних метрів ПАТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» у Києві.
Господарський суд Києва (1, 2, 3) та Київський апеляційний господарський суд (1, 2, 3) визнали припиненими борги компаній та зняли обтяження з майна. Однак у 2015-му році Вищий господарський суд визнав, що ці дії не відповідали нормам Цивільного кодексу (1, 2, 3).
Крім цього, Верховний суд України згодом підтвердив, що зобов’язання позичальника не можуть припинятися за рахунок придбаних прав вимоги до банку.
Народний депутат від «Слуги народу» і голова комітету з питань фінансів Данило Гетманцев у коментарі журналістам заявив, що подібні угоди є «неприпустимими». Однак, коли дізнався, що йдеться про Володимира Зеленського, зазначив, що «треба вивчати документи». Журналісти документи надали, але до ефіру від Гетманцева додаткової відповіді не отримали.
Читайте також: ВАКС відхилив позов з вимогою відновити справу «Роттердам+»
«Чому подібні взаємозаліки негативно впливають на долі вкладників проблемних банків? Виведення грошей і заставного майна означає, що Фонд гарантування отримає менше ресурсу, щоб у подальшому у порядку законної черги розраховуватися з людьми та компаніями, які тримали тут свої гроші», – ідеться в матеріалі.
«Клієнт, перекуповуючи право у іншого клієнта на депозит, виводить свою заставу, закриває кредит із депозитом. І виводить свою ліквідну заставу з-під забезпечення цього кредита. Фонд, по суті, не отримує такого активу, який він міг би отримати і потім направив би його на погашення вкладів почергово», – зазначила Координаторка комітету з питань регуляторної політики та комплаєнс Незалежної асоціації банків України Ірина Вахніцька.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив журналістам, що спроба забрати «своє» поза встановленою законом черговістю – це фактично спроба залізти в кишеню державі, яка внаслідок банкопаду була змушена латати велику діру в бюджеті державного Фонду гарантування вкладів.
«Платять завжди платники податків. І цих грошей не вистачає, а Фонд гарантування має перекрити ті гроші, які підпадали під Фонд гарантування. Тому він починає брати кредит в уряду. Платить за це держава, у держави своїх грошей нема, тобто це кошти платників податків», – прокоментував Сергій Фурса.
Журналісти відправили запит до Офісу президента 22 вересня і неодноразово нагадували про запит прессекретареві Володимира Зеленського Сергію Никифорову, однак відповідей до публікації не отримали.
Перший помічник президента Сергій Шефір у коментарі «Схемам» зазначив:
«У нас не було часу займатися юридичними питаннями. І ми комусь віддали право займатися нашими юридичними питаннями. Піднімуть цей договір – я згадаю».
Читайте також: Українські багатії і Pandora Papers. Названо власників нерухомості в Британії на сотні мільйонів
Але до публікації Шефір документів журналістам не надав.
Національний банк України ухвалив рішення про ліквідацію «Брокбізнесбанку» в червні 2014 року. З серпня 2013 року ним володів Сергій Курченко - олігарх, наближений до родини президента-втікача Віктора Януковича. Служба безпеки України повідомляла, що структури Сергія Курченка завдали державі збитків на суму близько 4 мільярдів гривень.
У березні 2019 року Генпрокуратура завершила розслідування проти Курченка. За версією слідства, олігарх причетний, серед іншого, до заволодіння грошима кількох банків із подальшим відмиванням цих коштів: 787,4 мільйона гривень Національного банку, 4,7 мільйона гривень «Реал Банку», 2,3 мільярда гривень «Брокбізнесбанку», 502 мільйони «Укргазбанку».
