Понад рік тому народні депутати ухвалили законопроєкт, що забороняє їм наймати до себе помічниками близьких родичів, але досі не можуть усунути неузгодженості, які виявили одразу після голосування. Через це закон досі не набрав чинності. Це з’ясували журналісти програми «Схеми» (спільного проєкту Радіо Свобода та UA:Перший).
17 вересня 2020 року Верховна Рада підтримала цей документ за основу та в цілому, але вже за півтора тижні – 28 вересня – комітет з питань антикорупційної політики звернув увагу керівництва парламенту на певні неузгодженості у ньому. За словами голови комітету Анастасії Радіної, окремі положення законопроєкту не відповідали новій редакції статті 27 Закону України «Про запобігання корупції».
Дмитро Разумков, який у той час обіймав посаду спікера парламенту, у коментарі «Схемам» зазначив, що справді отримував вищезгадані пропозиції від комітету і наголосив, що розглянув їх ще 1 жовтня 2020 року.
«Є мій лист, він був направлений до апарату для того, щоб підготувати це питання до розгляду. Але, на жаль, якось так воно пішло, що десь в апараті воно трохи загубилося і залишилось там. Якщо чесно, про цю проблему я від вас дізнався, що цей законопроєкт досі ще знаходиться в такому стані», – сказав Разумков.
Згідно зі ст. 131 регламенту Верховної Ради України, народні депутати мали отримати ці пропозиції за підписом голови Верховної Ради у письмовому вигляді і розглянути їх без попереднього включення в порядок денний. Однак апарат Верховної Ради не підготував цю документацію. Через це законопроєкт досі не підписаний і не набув чинності.
Із питанням про те, коли саме можуть бути усунені неузгодженості в цьому законопроєкті, а сам він бути підписаним, «Схеми» звернулись до нового спікера парламенту Руслана Стефанчука.
«Якщо справді будуть підстави для застосування 131-ї (статті Закону «Про регламент Верховної Ради», – ред.), ми її швидко застосуємо і направимо президенту на підпис. Якщо таких підстав немає, то він буде одразу буде направлений президенту на підпис. Тому ми будемо виходити від того, що… Ми повинні з повагою ставитися до рішень, які приймає Верховна Рада України», – сказав нинішній голова Верховної Ради.
Згідно із вищезгаданим законопроєктом, близькі особи (наприклад, чоловік, дружина, батьки, діти, брати і сестри та інші) не можуть ставати помічниками-консультантами депутатів усіх рівнів: як Верховної Ради, так і місцевих рад та Верховної Ради АР Крим.
Цю законодавчу ініціативу у 2019-му зареєстрували опозиційні депутати, серед яких були Ірина Геращенко та Вікторія Сюмар, однак на неї майже рік не звертали уваги. Після того, як 31 серпня 2020 року «Схеми» відвідали з’їзд «Слуги народу» і опитали депутатів щодо їхніх родичів-помічників, уже наступного дня цей законопроєкт був включений до порядку денного, а згодом і проголосований Верховною Радою.
Водночас близькі родичі депутатів стають помічниками не лише у них самих, але й у їхніх колег по парламенту. Із питанням про те, чи мають подібні випадки так само регулюватися на законодавчому рівні, журналісти програми звернулися до очільниці парламентського комітету з питань антикорупційної політики.
«Це треба врегулювати комплексними змінами до законодавства про конфлікт інтересів, які, наприклад, також мають і охопити питання, коли компанії, пов'язані з народними депутатами або з місцевими депутатами, де ці депутати є кінцевими бенефіціарними власниками, отримують бюджетні замовлення. І зараз над цим працює комітет з питань антикорупційної політики», – розповіла голова комітету, членкиня фракції «Слуга народу» Анастасія Радіна.
Нині ж «Схеми» нарахували щонайменше 12 близьких родичів депутатів, які працюють помічниками у їхніх колег по парламенту за бюджетний кошт. Лише у 2021 році на оплату їхніх послуг із держбюджету витратили майже 2 мільйони гривень.
