У президентській фракції «Слуга народу» збирають підписи за призупинення членства у фракції народного депутата Олексія Ковальова, який повернувся на тимчасово окуповану армією РФ територію Херсонщини. Про це депутати повідомили журналістам «Схем» (Радіо Свобода).
Напередодні «Схеми» опублікували коротке інтерв’ю з українським парламентарем, розпитавши про причини повернення у Голу Пристань на Херсонщину, яка наразі перебуває під окупацією російських військ. Публічно він виступає з проукраїнською позицією, та заявляє, що допомагає місцевим – своїм виборцям, а також має тут бізнес, який треба захищати, зокрема, від мародерства.
Депутати від «Слуги народу» наразі збирають підписи щодо призупинення членства Ковальова у фракції – через його перебування на тимчасово окупованій території Херсонської області та невиконання ним обов’язків як народного депутата.
Депутат Єгор Чернєв повідомив, що Ковальова виключили з фракційних чатів.
«Невідомо, чи він сам користується телефоном, чи телефон в окупантів. Тому зараз йде обговорення щодо призупинення членства у фракції до з’ясування обставин» – розповів він.
Інший депутат від СН, який попросив не вказувати його ім’я, зазначив:
«Є внутрішні домовленості, що на окупованих територіях залишається представник місцевої влади, щоб опікуватися громадою. Про що може говорити народний депутат з окупаційною владою? Як там можна взагалі знаходитись? Як депутат він представляє інтереси виборців у Верховній Раді».
Журналісти також звернулись за коментарем до першого віцеспікера Верховної Ради Олександра Корнієнка.
Читайте також: У Раді призупинили діяльність фракції «Опозиційна платформа – За життя»
«У нас немає інструментарію примусового приведення на засідання, тому поки звертаємося до колеги з проханням прибути на найближче засідання. Моя думка – треба, мабуть, більше пояснень від пана Олексія – і від нас, і від органів, відповідно, безпекових, – сказав Корнієнко. – Які комунікації відбувалися у народного депутата з окупантами? Про що вони там говорили?».
На уточнення, чи були роз’яснення депутатам відносно перебування на окупованій території, він зазначив: «Ми не робили таких офіційних роз’яснень. Очевидно, що з безпекових, в першу чергу, питань, мабуть, не варто себе так ставити публічно. Мені здається, що за ці 50 з гаком днів, що окупаційна влада перебуває на тих територіях, вона показала себе, як таку, яка чинить постійний тиск і репресії відносно представників української влади різного рівня – від старост, деяких з яких вони просто повбивали на Київщині, і закінчуючи депутатами різного рівня. Тобто мені важко уявити, що депутат не розумів ризиків свого знаходження на такій території. Якщо депутат розуміє ризики і там знаходиться, в нього є якесь бачення, що він там робить – нам цікаво було б теж про це бачення дізнатися».
Про повернення до міста Гола Пристань Херсонської області, яке є частиною мажоритарного округу, за яким Олексій Ковальов обрався до Верховної Ради (округ № 186 – ред.) та в якому живе, депутат спочатку повідомив на своїй сторінці у фейсбуці 7 квітня. Згодом, у коментарі «Схемам» депутат пояснив, що вирішив повернутися через виборців та власний бізнес.
«За мене проголосувало 25 тисяч громадян, тому кидати їх напризволяще вважаю неправильним», – пояснив тоді Ковальов і додав: «Також у нас багато бізнесу, який оформлений, звичайно, не на мене, на моїх родичів і так далі. Ви розумієте, почалися мародерства в перші дні… З магазинів, складів, офісів різні матеріали були вкрадені».
Він також розповів, що до нього додому приїжджали російські військові, проводили обшук, «нічого не знайшли». Він також запевнив, що з окупаційною владою не співпрацює. На запитання журналістів «Схем», чи не боїться він, що його, як народного депутата, можуть взяти в полон і обмінювати потім на російських військовополонених, відповів, що «страх є у всіх, ніхто не хоче побувати у полоні, але це життя».
«Я не зраджував інтересів держави. В будь-який момент я можу повернутися і надати будь-які пояснення будь-якому правоохоронному органу. Плюс я не маю доступу до секретних даних. За час роботи у Верховній Раді я не отримував доступу, тому не знаю, що я можу повідомити саме російським військам», – зазначив депутат від «Слуги народу».
Нардеп також не виключив, що приїде до Верховної Ради після Великодніх свят, оскільки депутати, за його словами, для ухвалення законів збираються «на один день», а «тривалість поїздки приблизно – 36-48 годин».
28 грудня 2021 стало відомо, що депутат Олексій Ковальов придбав телевізійний «4 канал» у львівського політика та медіаменеджера Дмитра Добродомова. У декларації народний депутат вказав, що «4 канал» – це подарунок від батьків.
Повідомлялося, що під тимчасовий контроль російських окупантів потрапили Херсон Нова Каховка, Каховка, Генічеськ та низка інших міст і населених пунктів Херсонщини.
У Херсоні регулярно відбуваються акції з українською символікою, де місцеві жителі протестують проти окупаційного режиму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
