Рішення Литви про дипломатичний бойкот Олімпіади у Пекіні пояснюється тим, що неможливо дивитися на спорт цілком окремо від політики, заявила прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте у ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
Відтак, навіть при наявній участі спортсменів країни на Олімпіаді, офіційні дипломатичні делегації не включають в себе високопосадовців, пояснила вона.
«Спортсмени беруть участь в Олімпіаді, і завжди є ці делікатні дебати. Я думаю, це так само, як коли ми говорили про концерти: «Не змішуйте політику і культуру, не змішуйте спорт і все інше». Але їхнього змішання уникнути не можливо, це моє основне твердження. Була також частина наших політичних діячів, котра закликала спортсменів не брати участь, однак ми маємо делегацію спортсменів на Олімпіаді, проте представники уряду участі не беруть. Я думаю, що це позиція, котру зайняли чимало країн Заходу, що попри участь спортсменів, офіційні делегації не включають прем’єр-міністрів, президентів чи інших високопосадовців», – зазначила Шимоніте.
4 лютого на відкритті зимових Олімпійських ігор у Пекіні були присутніми близько тридцяти глав держав та урядів, однак окремі країни оголосили дипломатичний бойкот Олімпіади у зв’язку із масовими порушеннями Китаєм прав людини. Відтак, на її відкриття не прибули офіційні представники Канади, США, Австралії, Нової Зеландії, Німеччини, Нідерландів, Бельгії, Данії та Литви.
Дипломатичний бойкот Олімпійських ігор цими країнами передбачає можливу участь спортсменів у змаганнях, однак відсутність будь-яких державних високопосадовців у їхніх делегаціях. Причиною такого рішення називається насамперед нинішня політика «таборів перевиховання» для уйгурів та інших ісламських меншин у китайській провінції Сіньцзян. Китай ці звинувачення відкидає, а свою політику обґрунтовує запобіганням тероризму та викоріненням ісламського екстремізму.
