Шевченківський комітет 9 березня оголосив лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка 2021 року.
У номінації «Журналістика і публіцистика» переміг кореспондент Радіо Свобода і Радіо Донбас.Реалії Станіслав Асєєв із книжкою «В ізоляції». Це перша книжка Асєєва, яка вийшла ще в 2018 році і є збірником його статей і есеїв з окупованого Донецька. Ілюстрації до книжки виконав художник Сергій Захаров, який і сам провів у «Ізоляції» півтора місяця. Сам Асєєв на момент виходу книжки ще перебував у незаконному ув’язнені і вийшов на волю тільки в грудні 2019 року.
Також серед номінантів цього року були книги Олени Білозерської-Воронової «Щоденник нелегального солдата» і Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса».
Друга книжка Асєєва «Світлий шлях» побачила світ вже після його звільнення, в грудні 2020 року. В ній він описав свій досвід у тюрмі «Ізоляції» в Донецьку, описав катування незаконно ув’язнених та розповів про бойовиків, які утримували там заручників і знущалися з них.
У номінації «Кіномистецтво» переміг художній фільм «Атлантида» – автором сценарію, режисером і оператором постановником якого був Валентин Васянович, а художником-постановником Владлен Одуденко. Фільм про закінчення війни на Донбасі обійшов роботу Наталії Ворожбит «Погані дороги».
Найкращою роботою у галузі «Візуального мистецтва» комітет визнав відеопроекцію та фотоінсталяцію «Випробування смертю» художника Бориса Михайлова. Серед номінантів також були проєкти:
- виставка «Матвій Вайсберг у музеї Ханенків» Матвія Вайсберга (художник) і Олени Живкової (куратор, заступник з наукової роботи)
- графічне оформлення книги «Кобзар», цикл живописно-графічних творів «Мій Шевченко» Василя Семенюка.
- арт-проєкт «Арт фабрика ім.prof.К.Малевича» Анатолія Федірка.
У номінації «Література» комітет визнав найкращою письменницю Оксану Луцишину із романом «Іван і Феба». Її суперниками були такі: книга поезій «Тюремна пісня» Олени Герасим’юк, роман «Вічний календар» Василя Махна і роман «Мондегрін (пісні про смерть і любов)» Володимира Рафєєнка.
У номінації «Музичне Мистецтво» премію отримав проєкт «Архітектура голосу» музичного агентства «УХО». Директорка агенції – Олександра Андрусик, співзасновник агенції – Євген Шимальський і виконавча продюсерка – Катерина Сула. Ще одним номінантом був піаніст Олександр Козаренко із циклами концертів фортепіанної музики Миколи Лисенка, Анатолія Кос-Анатольського і Бориса Лятошинського.
У номінації «Театральне мистецтво» перемогла вистава «Verba» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Роботу над виставою очолювали Сергій Маслобойщиков (автор інсценізації, режисер-постановник, художник-сценограф), Наталія Рудюк (художник по костюмах) і Олександр Бегма (композитор).
«Маслобойщиков знаний кінорежисер і дуже знаний сценограф. Він зробив із Лесею Українкою операцію ревізії – навмисно вдався до брутального мінімалізму. «Лісова пісня» – все ж таки флер природи, первинної міфології. Тут все перевернуто догори дригом, тому що ніякої травички, ніякого листячка, ніяких пташок, нічого мальовничого і зворушливого. Це така сувора лісопилка, але всі міфологеми і посили Лесі Українки працюють тут у квадраті», – заявив голова комітету і головний редактор телебачення НСТУ Юрій Макаров.
Серед інших номінантів на театральну премію були вистава «Шинель» за повістю Миколи Гоголя Київського національного академічного Молодого театру режисера Андрія Білоуса, опера «Лис Микита» Івана Небесного Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької режисера Василя Вовкуна і опера «LaTraviata» Одеського національного академічного театру опери та балету режисера Євгена Лавренчука.
«Надзвичайно суперечлива вистава. Коли ти хочеш щось виразне сказати, але не знаходиш слів. Ти кажеш контроверсійна і ніби все розуміють, про що йдеться. Насправді там чимало дражливих моментів, причому провокаційних не в сенсі оголених відчуттів чи тіл, а в сенсі відкритого прийому на межі чи за межею кітчу. Але все це настільки естетизовано і цільно. І все працює на музичну тканину і драматургію. З музичної точки зору це практично бездоганно», – заявив голова Комітету і головний редактор телебачення НСТУ Юрій Макаров.
Нещодавно Євген Лавренчук заявив про напад через його бажання очолити Одеську національну оперу і повідомив, що театр не планує продовжувати із ним контракт – останні три роки Лавренчук був головним режисером. У керівництві театру заперечили свою участь в організації нападу і обвинуватили режисера у малій кількості вистав і відсутності режисерської концепції театру.
Церемонія нагородження орієнтовно запланована на 22 травня 2021 року – день перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Вона має відбутись у новому центрі культури Канева.
