Міністри закордонних справ країн-членів Європейського союзу приєдналися до Німеччини і висловили занепокоєння з приводу можливого обміну територіями між Сербією і Косовом. Вони попередили, що це може знову розпалити давні міжнаціональні конфлікти.
Міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль перед засіданням свого уряду у Відні заявила: «Не хочу читати лекції, але зміни кордонів завжди тягнули за собою нові проблеми».
Чільний дипломат Люксембургу Жан Ассельборн повторив схожі думки і додав: «Хочу застерегти від розрізання цілого на шматки». «Це може мати дуже … негативні наслідки для інших країн регіону. Треба бути дуже обачними», – додав він.
Голова МЗС Німеччини Гайко Маас, який прибув із візитом до Відня, попередив, що територіальні зміни «можуть знову розкрити надто багато старих ран у населення». За його словами, «наразі ми дуже скептично до цього ставимося».
Канцлер Німеччини Анґела Меркель іще 14 серпня застерігала від будь-яких змін кордонів, наполягаючи, що територіальна цілісність країн Західних Балкан – це «святая святих».
Європейський союз виступає посередником у переговорах між Белградом і Приштиною про залагодження відносин після одностороннього самопроголошення незалежності Косовом 2008 року. В адміністративних межах сербського автономного краю Косово і Метохія, який проголосив себе Республікою Косово, більшість населення складають місцеві албанці за національністю, але є і досить великі території, заселені сербами. Натомість усередині решти Сербії так само є території з албанським за національністю населенням.
У серпні чільні посадовці Сербії і Косова виступили з суперечливою думкою про територіальний обмін зі зміною кордонів, які мали б точніше відобразити межі проживання населення за національним складом. Зокрема, президент Косова Хашим Тачі запропонував «корекцію кордонів», за якою до складу Косова ввійшла б Прешевська долина на півдні Сербії з переважно албанським за національністю населенням. У відповідь лунали пропозиції передати Сербії регіон Митровиця на півночі Косова, де значна більшість мешканців – серби за національністю.
Такі пропозиції викликали неоднозначну реакцію навіть серед косовського і сербського керівництва. Зокрема, прем’єр-міністр Косова Рамуш Харадінай відкинув 31 серпня пропозицію Хашима Тачі й заявив, що будь-яка зміна кордонів принесе «нові трагедії на Балкани».
Але і на Заході почали лунати голоси на підтримку ідеї обміну територіями.
У США радник Білого дому з національної безпеки Джон Болтон іще 24 серпня заявляв, що Вашингтон не буде виступати проти територіального обміну за умови, що Приштина і Белград дійдуть до взаємно прийнятного вирішення.
А міністр закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерс уже 31 серпня сказав, перебуваючи теж у Відні, що питання про будь-які зміни мають вирішити самі Сербія і Косово. «Європейський союз не має вказувати їм, що має бути в їхній домовленості. Ми маємо бути понад їхніми дискусіями», – сказав він.
У Сербії міністр закордонних справ Івиця Дачич заявив тільки, що його країна віддана пошукові компромісу з питань, що розділяють сусідів, але, додав він, «ми ще не певні, коли це має статися».
Президенти Сербії і Косова мають знову зустрітися у Брюсселі 7 вересня в намаганні подолати розбіжності і досягти повного примирення. Саме це ЄС висуває як передумову для майбутнього членства і Сербії, і Косова.
