Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеймі Флай вітає сьогоднішнє рішення Європейського суду з прав людини, який задовольнив звернення журналістки Української служби RFE/RL, головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталі Седлецької через спробу Генеральної прокуратури України у 2018 році отримати широкий та необґрунтований доступ до даних на її мобільному телефоні.
«RFE/RL аплодує рішенню, яке захищає конфіденційність журналістської комунікації та встановлює обмеження для виконавчої влади», – заявив президент RFE/RL Джеймі Флай.
Він підкреслив, що «робота журналістів-розслідувачів за своєю природою є тяжкою і часто небезпечною».
«Така журналістика дає можливість громадськості притягувати владу до відповідальності за свої дії. Достовірна розслідувальна журналістика не може здійснюватися в атмосфері офіційної безкарності і без впевненості, що спілкування джерела та журналіста залишиться приватним», – наголосив Джеймі Флай.
1 квітня Європейський суд з прав людини виніс рішення по суті, яким повністю задовольнив скаргу журналістки, головної редакторки програми розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької у справі проти Генеральної прокуратури України, слідчі якої у 2018 році хотіли отримати доступ до даних з її телефона.
Судді встановили, що влада України не мала достатніх підстав, які б могли виправдати втручання у права головної редакторки програми розслідувань «Схеми».
Суд визнав, що дії влади несли загрозу розкриття джерел журналістки, яка проводить антикорупційні розслідування. Судді дійшли висновку, що український уряд порушив статтю 10 Конвенції про захист прав людини (свобода вираження поглядів).
У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів Наталки Седлецької: слідчі прокуратури не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних з телефона журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення.
Це рішення ЄСПЛ стало другим в історії суду, коли «Правило 39» було застосоване щодо статті 10 Конвенції («Свобода вираження поглядів»), і перша справа, у якій йдеться про захист журналістських джерел.
Перед цим захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць.
У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року – у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.
Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефона журналістки. 25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.
Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним. Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.
