Марина Порошенко як голова наглядової ради Українського культурного фонду буде долучена до схвалення рішень щодо розподілу державних коштів на культурні проекти вартістю понад півмільйона гривень кожен. Водночас сама вона працює «на громадських засадах», тобто безоплатно, тому на неї не поширюватимуться вимоги щодо фінансового контролю відповідно до закону «Про запобігання корупції». Як йдеться у розслідуванні «Посада для першої леді» журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»), вона не заповнюватиме електронну декларацію про доходи та майно.
У законі «Про Український культурний фонд» йдеться, що фінансування усіх мистецьких проектів, що вартують понад 150 мінімальних заробітних плат (близько півмільйона гривень) має погоджуватись окремим рішенням наглядової ради Українського культурного фонду, який на початку року очолила Марина Порошенко.
Цьогоріч на культурні проекти (мистецький фестиваль, театральна вистава тощо) з державного бюджету фонд витратить 207,5 мільйонів гривень, повідомили «Схемам» у Міністерстві культури України.
Водночас міністр культури Євген Нищук пояснив, що Марина Порошенко працюватиме не за гроші: «Голова і члени наглядової ради працюють виключно на громадських засадах».
Робота саме на таких безоплатних умовах голови Українського культурного фонду та членів цього фонду викликала застереження у юридичного управління Верховної Ради ще перед ухваленням Закону «Про український культурний фонд».
«Фонд є бюджетною установою, а тому, виходячи з вимог…Бюджетного кодексу, його керівник є посадовою особою, наділеною…правами та обов’язками з управління бюджетними коштами. Отже, така особа не може здійснювати свою діяльність на громадських засадах без оформлення трудових відносин», – йдеться у зауваженнях управління.
Також там звернули увагу, що електронні декларації заповнюють лише члени дирекції фонду, однак це не стосується членів наглядової ради, а відтак і Марини Порошенко, яка її очолює.
У Центрі політико-правових реформ вбачають у цьому корупціогенний ризик.
«Якщо людина працює на громадських засадах без трудового контракту, але розпоряджається бюджетними коштами, то яка її відповідальність? Не є державною особою (службовцем – ред.) – відповідно, не буде підпадати під статті, які встановлюють кримінальну відповідальність для осіб, що розпоряджають бюджетними коштами», – зазначила керівниця проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
Марина Порошенко очолила Український культурний фонд 19 січня 2018 року.
«Для мене це була несподіванка…Я не відразу погодилася на цю посаду, розуміла відповідальність, яка лягає саме на голову наглядової ради. По-друге, я розуміла, яку реакцію викличе це у суспільстві... Але я думаю, що ми покажемо якісний та прозорий результат», – зазначила Марина Порошенко у коментарі журналісту «Схем».
«Схеми» також з’ясували, що наглядову раду Українського культурного фонду, яка одностайно проголосувала за кандидатуру дружину президента України Петра Порошенка Марину Порошенко на посаду голови цієї установи, обрали з порушеннями.
Відповідно до закону про Український культурний фонд, двох членів цієї ради призначив президент, ще двох – міністр культури, чотирьох обирали шляхом інтернет-голосування, і останнім, дев’ятим членом є сама Марина Порошенко, за посадою. Дружина президента також і голова наглядової ради. Журналісти з’ясували, що інтернет-голосування «було не зовсім прозорим», а окремі положення закону про фонд, що дозволяє президенту призначити двох членів наглядової ради, два управління Верховної Ради вважають такими, що «суперечить Конституції України», – йдеться у розслідуванні.
