Журналісти вже понад 15 видань відправили інформаційні запити до Генеральної прокуратури і запустили у Facebook флешмоб із умовною назвою #Луценко_дай_відповідь. Журналісти запитали, як очільник ГПУ Юрій Луценко планує виконувати рішення Європейського суду з прав людини за скаргою журналістки Наталки Седлецької та запитали, чи слідство вже отримало від оператора дані з її телефону, а також з телефону журналістки Крістіни Бердинських.
Журналісти публікують перелік із шістьох запитань до Луценка щодо цієї ситуації. Такі ж запитання генеральний прокурор отримав в офіційних інформаційних запитах від редакцій, надісланих до ГПУ.
Запити вже надіслали журналісти видань «Українська правда», «Цензор.НЕТ», «Слово і Діло», «Слідство.інфо», Kyiv Post, Bihus.info, телеканалів «UA:Перший», «UA: Крим» та «24», журналу «Новое время», «Громадського телебачення», Радіо Свобода, «Громадського радіо», програми «Вікна-новини» (СТБ), Медійної ініціатива за права людини, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», ІА «Центр журналістських розслідувань».
Згідно із законом «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит журналістам має надійти упродовж п’яти робочих днів.
19 вересня прес-секретар генерального прокурора України Юрія Луценка Лариса Сарган повідомила, що ГПУ отримала лист ЄСПЛ у справі Наталки Седлецької, але поки що не коментує рішення.
«Із цим документом зараз працюють в Генеральній прокуратурі. І поки триває робота з документом, ми не коментуємо цю інформацію», – відповіла Сарган на запит «Детектора медіа».
Президент Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Том Кент заявив, що рішення Європейського суду з прав людини, «є чітким сигналом, що переслідування журналістів та втручання в їхню роботу не мають нічого спільного з міжнародними зобов’язаннями України щодо захисту вільної преси, яку український уряд нібито підтримує», та закликав уряд України не отримувати дані з телефону Седлецької, допоки Європейський суд не винесе остаточного рішення.
18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки . Ці тимчасові невідкладні заходи діють до 18 жовтня – на час, поки Радіо Свобода, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до Європейського суду.
Раніше того ж дня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Наталки Седлецької та обмежив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки. Засідання цього ж суду щодо аналогічної скарги на ухвалу слідчого судді журналістки Крістіни Бердинських заплановано на 20 вересня. Журналістка оскаржує слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.
Рішенню Апеляційного суду передувала ухвала суду першої інстанції – Печерського. Ухвала дозволила ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місцезнаходження телефонів Седлецької і Бердинських за 17 місяців.
Це викликало широку критику українських та міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.
