Європейський суд з прав людини вже почав розгляд по суті скарги Наталки Седлецької на дії Генеральної прокуратури України, слідчі якої хотіли отримати доступ до даних з телефону журналістки Радіо Свобода та головного редактора програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях».
Наразі розпочався процес комунікації суду зі сторонами, а саме – ЄСПЛ направив лист урядові України для надання коментарів по суті, повідомив адвокат Наталки Седлецької Сергій Заєць.
«Суд почав розгляд справи по суті і очікує від сторін додаткових пояснень», – пояснив Сергій Заєць.
«Це дуже короткий термін. Фактично з моменту отримання судом заповненого формуляру з додатками (12 жовтня) до моменту першої комунікації (15 листопада) минуло близько місяця. У моїй практиці та практиці моїх колег настільки швидко комунікованих справ не було», – розповів адвокат.
За його словами, згідно з процедурою уряд тепер має підготувати свою позицію і надати її до ЄСПЛ у строк до 13 березня 2019 року. Згодом приблизно в другій половині березня 2019 року коментарі уряду мають надійти до представника Наталки Седлецької, якому також буде надано строк для надання своїх коментарів.
«Швидкий рух справи в ЄСПЛ може бути показником суспільної значущості питань, які поставлені на вирішення суду», – додала адвокат Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова, яка входить до групи захисту Наталки Седлецької.
У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької: слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних з телефона журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення. При цьому суд пообіцяв розглянути повну скаргу Седлецької «в пріоритетному порядку». Це рішення ЄСПЛ стало другим в історії суду, коли «Правило 39» було застосоване щодо статті 10 Конвенції («Свобода вираження поглядів»).
Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць.
У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.
Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.
25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.
Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.
Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.
