Чеська компанія Škoda JS зі складу підсанкційної російської групи, яка фігурує у справі НАБУ щодо екс-депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка, отримала «зелене світло» від уряду на будівництво нових реакторів для Хмельницької АЕС за 70 мільярдів гривень. Про це йдеться у спеціальному репортажі програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») «Росіяни під прикриттям: хто добудує ХАЕС за 70 мільярдів?».
Іще влітку 2018 року Кабінет міністрів України затвердив обґрунтування для будівництва третього та четвертого енергоблоків ХАЕС на загальну суму понад 70 мільярдів гривень. І виробником основної складової – реакторних установок – у попередньо затверджених документах вказана саме Škoda JS, яку обрали для цього без відкритого конкурсу і тендеру, після переговорів із потенційними постачальниками.
Škoda JS («Шкода – Ядерне машинобудування») – чеська компанія, яка працює у сфері атомної енергетики десятки років, мовиться у репортажі. Її власник – зареєстрована у Нідерландах компанія OMZ B.V. Вона входить до холдингу «Об’єднані машинобудівні заводи», що підпорядковується російському «Газпромбанкові», більшість акцій якого належать російському газовому монополістові «Газпрому» і пов’язаним із ним структурам. Проти «Газпромбанку» в Україні запроваджено санкції, але до українського санкційного списку Škoda JS не входить. Натомість на неї накладені санкції в США.
Основний мотив такого рішення, як пояснюють на самій АЕС, – нижча вартість проекту в порівнянні з іншими виробниками.
«Два блоки коштують 3 мільярди, ну, трохи більше від 3 мільярдів доларів. А якщо брати, наприклад, корейські, чи китайські, чи Areva, Westinghouse, то в них мінімальна ціна одного блоку – це 4 мільярди доларів», – розповів «Схемам» заступник гендиректора з капітального будівництва ХАЕС Олег Рахлінський.
Окрім того, Škoda JS фігурує у корупційній справі НАБУ щодо можливого отримання неправомірної вигоди екс-депутатом від «Народного фронту» Миколою Мартиненком. За даними детективів, на інших тендерах «Енергоатому» ця фірма виставляла ціну з надбавкою до 20%. Цю надбавку після перемоги в тендері, за версією слідства, Škoda JS нібито мала направляти на рахунки панамської компанії, яка, за документами, мала виступати посередником, – Bradcrest Investments.
Згідно з документами, поданими до двох швейцарських банків для відкриття рахунків фірми, бенефіціарним власником Bradcrest Investments був вказаний саме Микола Мартиненко (на той момент народний депутат і голова парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу).
Загалом протягом 2007–2012 років Bradcrest Investments отримала від Škoda JS майже 6,5 мільйонів євро. При цьому кошти з рахунків цієї фірми використовували, зокрема, і для оплати за оренду помешкань для близьких до Мартиненка осіб в Лондоні та Відні.
Сам Мартиненко заперечує свою причетність як до самої компанії Bradcrest Investments, так і до отримання коштів від Škoda JS.
Škoda JS стала можливим постачальником реакторних установок для 3-го і 4-го енергоблоків ХАЕС після того, як у 2015 році Україна через події у Криму та на Донбасі розірвала договір із попередньою компанією – російською «Атомстройекспорт» (фірма перемогла у конкурсі щодо відбору типу реакторної установки для Хмельницької АЕС ще у 2008 році, обійшовши тоді американську Westinghouse і південнокорейську KEPCO).
«У цих міжнародних торгах ми прописали, що мають бути максимально використані виконані будівельні конструкції. Для чого це було потрібно? Це набагато зекономить вартість цього будівництва. Воно буде значно дешевше, ніж будувати з нуля. Крім того, багато обладнання було поставлено, його ж теж потрібно було використати», – розповів заступник гендиректора з капітального будівництва ХАЕС Олег Рахлінський.
Медіа-директор асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна критикувала вибір російського партнера на конкурсі в 2008 році. На її думку, альтернативи як такої і не було, адже умови тоді були прописані під росіян.
«Річ у тім, що насправді повноцінного тендеру (у 2008 році – ред.) не було. Були якісь виписані критерії конкурсу. Тобто це не за законом про тендерні процедури все відбувалося, де було б видно, що це все виписано під російську компанію», – каже вона.
Будівництво третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС почалось у 1985–86 роках. Та через вибух у Чорнобилі його було припинено після запровадження мораторію на будівництво атомних станцій. Мораторій зняли у 1993 році, але рішення добудувати ці два енергоблоки Кабмін ухвалив набагато пізніше – лише в середині двотисячних.
«Схеми» звернулися за коментарем до компанії Škoda JS: запитали про вартість реакторних установок, у якій країні планують їх будувати і чи не вплинуть санкції і справа щодо корупції, в якій фігурує компанія в Україні, на співробітництво з «Енергоатомом». Та в компанії вирішили поки на ці питання не відповідати.
«Ми не будемо на даному етапі це коментувати», – повідомив прес-секретар Škoda JS Ян Столар.
В «Енергоатомі» не виключають, що установку для третього енергоблоку Хмельницької АЕС поставлятиме не Škoda JS, а інший виробник – якщо викупить у Škoda JS документацію на реакторну установку. Остаточного постачальника обіцяють зрештою обрати на тендері.
