Генпрокуратура відреагувала на розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») «Гра в піддавки» – у ньому журналісти виявили, що підлеглі генпрокурора Луценка допомагають оточенню президента Порошенка зберегти контроль над газовим родовищем на Полтавщині.
У своїй відповіді Генпрокуратура підтвердила, що звернулась до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) з проханням провести експертизу, аби з'ясувати, скільки грошей недоотримав державний бюджет від продажу спецдозволу на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища на Полтавщині фірмі «Аркона Газ-Енергія» – як встановили раніше «Схеми» – з оточення Петра Порошенка.
«На вирішення експертам поставлене питання щодо відповідності розрахунку вартості спеціального дозволу, отриманого за обставинами, що досліджуються у кримінальному провадженні. На теперішній час експертиза триває», – йдеться у відповіді ГПУ.
Водночас, за інформацією «Схем», нині в КНДІСЕ вже готується проект висновку експертів, який підтверджує, що спецдозвіл був проданий фірмі «Аркона» за адекватною ціною. Хоча «Укрнафта», яка також претендувала на це родовище, стверджує, що була готова заплатити за цю ліцензію на аукціоні вдесятеро більше.
Крім того, у своїй відповіді Генпрокуратура зазначила, що подала позов «в інтересах держави» щодо скасування наказу Державної служби геології та надр, а також щодо «визнання недійсним спеціального дозволу», виданого компанії «Аркона».
При цьому, журналісти звернули увагу на те, що підлеглі Луценка у позові не використовують ключовий аргумент про занижену вартість спецдозволу, тобто потенційні збитки, завдані державі.
«Якщо провести аналогію з грою в карти, то підлеглі Луценка, нібито в боротьбі за повернення державних надр, позбулися ключового, вирішального козиря – про занижену вартість, за якою родовище перейшло під контроль фірми з оточення Порошенка. Прокуратура судиться лише навколо процедурних моментів», – йдеться в розслідуванні журналістів.
Також у ГПУ заявили, що у чинному КПК України відсутній інститут «витребовування кримінальних проваджень», що унеможливлює його застосування на практиці через брак відповідних механізмів – способу реалізації, повноважень тощо:
«Вищенаведені обставини виключають наявність законних підстав для надання Національному антикорупційному бюро України матеріалів зазначеного вище кримінального провадження».
Утім, у НАБУ, детективи якого також розслідують обставини видачі дозволу на розробку родовища на Полтавщині за заниженою ціною, наполягають, що ця справа – їхня підслідність, а тому у 2018 році вже двічі НАБУ спробувало витребувати її у Генеральної прокуратури.
«Ми отримали відмову від керівництва з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки головного слідчого управління ГПУ. Потім друга спроба була у жовтні минулого року. І так само цього разу ми отримали відмову за підписом заступника генерального прокурора України у передачі матеріалів цієї справи», – розповіла журналістам речниця НАБУ Світлана Оліфіра.
«Стаття 216 Кримінально-процесуального кодексу України чітко передбачає, що прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть визначати підслідність справ інших слідчих органів до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Крім того, законом «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що детективи НАБУ мають право витребувати будь-які кримінальні справи, які можуть стосуватися їхньої підслідності, або інші кримінальні справи. Для витребування таких справ достатньо рішення директора НАБУ, погодженого з прокурором. Відтак, твердження про відсутність у КПК інституту витребування в даному випадку свідчить про небажання ГПУ виконувати вимоги законодавства», – зазначив у коментарі «Схемам» юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.
У свою чергу редакція програми «Схеми» зауважила, що ГПУ було надано достатньо часу, щоб висловити свою позицію до ефіру, так, зокрема, у прес-службі Адміністрації президента, куди також звертались журналісти, відповіли 14 лютого, хоча запит від редакції там отримали 13-го. І ця відповідь була включена до ефіру.
Взимку 2018 року журналісти «Схем» розповіли, що компанія ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатила за право розробки газового родовища на Полтавщині вдесятеро менше, ніж міг би отримати державний бюджет, якби ліцензію розіграли на аукціоні. А також довели, що з цією маловідомою компанією пов’язані люди з оточення президента Порошенка, зокрема член Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, та колишні менеджери з бізнес-структур Порошенка, в тому числі екс-директор його спортклубу «5 елемент».
Після цього у березні 2018 року НАБУ порушило кримінальне провадження за фактом можливого зловживання службовим становищем чиновниками Держгеонадр під час видачі «Аркона Газ-Енергія» спецдозволу на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища у Полтавській області.
А вже через два місяці аналогічне провадження з такою ж фабулою порушили підлеглі Юрія Луценка – працівники Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури. При цьому, в Генпрокуратурі двічі відмовили НАБУ в передачі їм матеріалів своєї справи за підслідністю.
Законність видачі ліцензії зараз у рамках адміністративного позову Генпрокуратури щодо «Аркона Газ-Енергія» розглядають судді Шостого адміністративного апеляційного суду на чолі з суддею Галиною Земляною. А вже через тиждень після того, як Земляна отримала цю справу на розгляд, Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти неї.
«Членом Вищої Ради правосуддя є Олексій Маловацький. Той самий, дружина якого як нотаріус оформлювала угоди для фірми «Аркона». Виходить, що доля бізнесу, до якого, схоже, має стосунок юрист із команди Порошенка Маловацький – залежить від судді, яка перебуває у нього з колегами «на гачку», – йдеться в розслідуванні «Схем».
