Напередодні першого туру виборів президент України Петро Порошенко погодив зняття санкцій з «Молдовського металургійного заводу» («ММЗ»), який є одним з основних платників податків у невизнаній «Придністровській Молдовській республіці». Відбулося це на прохання прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа, ставленика молдовського олігарха Влада Плахотнюка, який, як встановили журналісти, опосередковано пов’язаний з роботою цього підприємства, і який, як він сам визнавав, є давнім знайомим самого Петра Порошенка. Про це йдеться у транскордонному розслідуванні журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») та RISE. Moldova – «Брухт для Придністров’я».
Придністровський «ММЗ», який перебував під українськими санкціями з середини 2018 року, РНБО та президент України вивели із санкційного списку 19 березня 2019 року – вже за тиждень після того, як керівництво України прямо попросив про це молдовський прем’єр-міністр, близький до Плахотнюка Павел Філіп.
У розпорядженні редакції опинився лист, у якому прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп напряму звернувся до президента Порошенка та голови українського уряду Володимира Гройсмана з проханням про «розблокування діяльності цього важливого економічного суб’єкта» в регіоні, контрольованому Росією.
Як дослідили журналісти, 11 березня цей документ через посольство Молдови у Києві отримало МЗС України, звідти відомство відправило лист до адміністрації Порошенка. В той же день з АП його отримала українська Служба безпеки. СБУ направила подання до РНБО, чиїм рішенням 19 березня 2019 санкції із заводу у Придністров’ї були зняті. Тоді ж своїм указом Порошенко ввів це рішення у дію.
«У випадку із заводом у «ПМР», схоже, спрацювала «давня дружба», про яку каже сам Плахотнюк, між на той момент офіційним лідером України та неофіційним лідером Молдови – і відкрила шлях до прямого постачання брухту на раніше підсанкційний завод у невизнаній республіці у Придністров’ї», – йдеться у розслідуванні.
Голова молдовського уряду Павел Філіп також є віце-президентом «Демократичної партії Молдови», очолюваної місцевим олігархом Владом Плахотнюком і, схоже, має із ним доволі тісні взаємовідносини.
Крім того, зазначають журналісти, ЗМІ України та Молдови неодноразово писали про дружні стосунки та партнерство Петра Порошенка та Влада Плахотнюка. До того ж, сам Плахотнюк називав Порошенка «старим другом», коли той відвідував презентацію одного з проектів фонду олігарха у 2014-му році вже у статусі президента.
«Плахотнюка в цій країні називають найбільшим олігархом та чи не найвпливовішою людиною республіки, а Порошенко у минулому мав бізнес-інтереси в Молдові», – підкреслюють розслідувачі.
Також журналісти виявили, що поки завод, який платить великі податки в бюджет сепаратистського регіону, не мав можливості торгувати з Україною, налагодити постачання металобрухту туди допомогла фірма Novastal prim SRL (Кишинів), що не заперечує директор фірми, яка виявилася опосередковано пов’язана із найбільшим молдовським олігархом та лідером «Демократичної партії Молдови» Владом Плахотнюком. За даними «Схем» з вересня по грудень 2018 з України у напрямку Молдови було вивезено щонайменше 9 тисяч тонн брухту.
Фірма з уставним фондом у 300 доларі зареєстрована за тією ж адресою, де знаходиться районна організація найбільшої партії владної коаліції, Демократичної партії Молдови, очолюваної політиком Владом Плахотнюком, проте немає великих майданчиків чи складів для зберігання брухту.
У період обмеженнь на торгівлю у фірми змінився власник. Аналіз структури власності вивів журналістів на компанію «Металферос» – головної на ринку імпорту-експорту та одного з великих постачальників того ж «ММЗ», до керівництва якої в різні роки завжди входили впливові однопартійці олігарха Плахотнюка. А за свідченнями колишнього директора «ММЗ», саме Влад Плахотнюк керує поставками на завод в сепаратистському регіоні.
«Він повністю цим займається. Його фірма цим займається – «Металферос». Так, це державна контора, але він нею нею керує. Точніше його представники», – каже Анатолій Белітченко.
Українські спецслужби також звернули увагу на цю схему, зареєстрували провадження та подали Novastal на включення в санкційний список. За 3 місяці Радбез вніс компанію у санкційний список, а Порошенко підписав відповідний указ. Але тим самим рішенням зі списку виключили сам «ММЗ».
«Чому українська влада виключила з санкційного списку один з найбільшихзаводів у так званій «ПМР», відділення якої від Молдови офіційно не визнає? Чому таким чином дозволила експортувати з України сировину на завод, який приносить дохід в місцевий бюджет як у вигляді податків так і у вигляді дивідендів – а отже з нього годуються місцеві проросійські сепаратисти? Хіба це не йде у розріз з українськими геополітичними інтересами України та заявами самого Порошенка щодо боротьби з сепаратизмом?», – задаються питаннями у розслідуванні журналісти.
На запит в Адміністрації президента України поки відповіді «Схемам» не надали. Знімальна група також намагалася запитати про це безпосередньо у Петра Порошенка – за першої після отримання інформації його появи в публічному просторі. Це сталося 21 квітня – під час голосування на виборах президента України у другому турі. Але Порошенко так він не відповів.
У свою чергу Служба безпеки України, яку РНБО називала ініціатором подання на виключення «ММЗ» зі списку, відповіла «Схемам», що отримали вказівку з Банкової.
Влад Плахотнюк також не відреагував на дзвінки та повідомлення від журналістів. Окремо йому відправили письмові питання. У свою чергу не захотів говорити з журналістами на тему свого листа і прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп.
При цьому українські експерти вважають, що санкції грають на користь не тільки Україні та її національним інтересам, але й самій Молдові. «Українські санкції є тиском на придністровське керівництво – таким чином його спрямовують до діалогу с офіційним Кишиневом, а не з Росією, в сфері впливу якої він є», – пояснив завідувач відділу досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень в Одесі Артем Филипенко.
Він також додав: «Відносно невизнаної «ПМР» Україна має, в першу чергу, керуватися своїми власними національними інтересами, виходячи з тих ризиків і загроз, які несе з собою існування цього сепаратистського анклаву на території Молдови… Тобто для України питання «ПМР» – це дзеркало, сценарій того, як може розвиватися ситуація всередині країни».
