Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк отримав нагородну іменну зброю від Петра Порошенка із порушенням закону – такого висновку дійшли юристи. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».
У квітні 2015 року президент призначив Бенедисюка членом ВРП (на той момент це була ще Вища рада юстиції), а у червні він був обраний її головою.
За кілька місяців, у грудні того ж року, Петро Порошенко вирішив нагородити Бенедисюка відзнакою «Іменна вогнепальна зброя». На думку юристів, це було порушенням закону «Про судоустрій і статус суддів».
«Суддя Бенедисюк (чому я кажу «суддя» – тому що він залишається у статусі судді і до цього часу, ніхто його не звільняв) отримує нагородну зброю від президента, тобто державну нагороду, а закон «Про судоустрій і статус суддів» забороняє приймати будь-які державні нагороди. Ця норма, до речі, була зафіксована в законі, який ініціював сам президент», – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Натомість у коментарі «Схемам» Бенедисюк заперечив порушення.
«У 2015 році, якщо ви знайомились із законом «Про Вищу раду юстиції», то бачили, що цей закон не забороняв членам Вищої ради юстиції отримувати будь-які нагороди. Ну таке було законодавство на той час, на жаль», – пояснив він.
На уточнення журналістів, що йдеться саме про порушення ним закону «Про судоустрій і статус суддів» – як судді, Бенедисюк відповів, що на момент отримання нагороди суддею не був.
Водночас, у списку кандидатів до Верховного суду навпроти прізвища вказується, що він є не тільки головою Вищої ради правосуддя, але й досі залишається суддею Вищого господарського суду.
Те саме вказано і в його заяві кандидата.
Також у відкритому доступі є його декларація за 2015 рік (у той рік, коли він отримав іменну зброю), як судді Вищого господарського суду.
Крім того, виявилося, що ініціатором такого нагородження була сама Вища рада юстиції (тепер – Вища рада правосуддя), яку очолював і продовжує очолювати Бенедисюк. Про це йдеться в одній із судових ухвал.
Двоє членів ВРП у коментарі «Схемам» не змогли з цього приводу нічого пригадати або ж відмовились відповідати.
«Я не знайомий з подробицями цієї ситуації, і з етичних міркувань утримаюся від коментарів», – сказав член ВРП Анатолій Мірошниченко.
«З приводу звернення щодо нагородження Бенедисюка, думаю, що це фейк. Вища рада правосуддя такого рішення не приймала. Принаймні я не був на засіданні, де приймалося б таке рішення», – стверджує його колега Микола Гусак.
Також з’ясувалося, що начебто саме цю нагородну зброю Бенедисюк використав в інциденті з активістами руху «Традиція і порядок» у березні 2017 року, коли вони прийшли до його будинку із питаннями щодо походження грошей його родини. Бенедисюк тоді переконував, що йому погрожували, тому він і вистрілив з пістолету в повітря.
За фактом тих подій тоді було відкрито два кримінальних провадження: «хуліганство» та «погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча». Натомість активісти поскаржилися до ВРП на поведінку Бенедисюка і попросили його звільнити за «істотний дисциплінарний проступок».
«Схеми» відправили запит із уточненням, чи є результат розгляду цієї скарги.
Також раніше журналісти виявили, що Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких була різко збільшена кількість спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.
У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальні рішення.
«Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова і тепер йдуть на конкурс до нового Верховного суду.
«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.
В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. А також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.
На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.
