Громадяни Румунії не підтримали зміни до антикорупційного законодавства і судову реформу, що ускладнюють боротьбу з державною корупцією, засвідчили дані екзит-полу за результатами референдуму, проведеного 26 травня, в один день із виборами до Європарламенту.
Президент Румунії Клаус Йоганніс, який у березні цього року оголосив референдум щодо антикорупційних реформ у країні, заявив про перемогу.
«Референдум досягнув успіху», – сказав Йоганніс, заявивши, що румуни висловилися проти спроб лівої коаліції Соціал-демократичної партії скасувати антикорупційні реформи в одній з найбільш корумпованих країн ЄС.
«Це чітке голосування за правильну політику, за справжнє правосуддя. Жоден політик не може ігнорувати ваше чітке голосування за незалежну судову систему», – сказав Йоганніс.
Офіційні результати референдуму мають оголосити 27 травня.
Скликаючи референдум у березні, президент Румунії заявляв, що «уряд не повинен перетворювати корупцію в державну політику».
Тисячі румунів вийшли на протести у лютому після того, як уряд лівих без будь-яких публічних дебатів ухвалив норму, що на думку критиків, обмежила незалежність прокурорів.
Цей крок став останнім у низці законодавчих і кадрових змін, проведених Соціал-демократичною партією (СДП) відтоді, як вона прийшла до влади два роки тому.
У ЄС і США висловили стурбованість щодо загрози верховенству права в Румунії.
СДП виступала проти референдуму.
Крім того, минулого року уряд звільнив головного антикорупційного прокурора країни Лауру Кевеші, чию роботу високо оцінювали у ЄС. Попри звільнення, у лютому комітет Європарламенту попередньо схвалив її кандидатуру на посаду першого в ЄС прокурора по боротьбі з шахрайством.
28 березня Кевеші викликали у Румунії на допит у справі щодо звинувачень на її адресу у зловживанні службовим становищем, хабарництві і неправдивих свідченнях. Усі звинувачення вона заперечує. ЗМІ повідомили, що Кевеші висунули звинувачення і заборонили покидати країну протягом 60 днів.
