Влада Росії, попри значні втрати у війні проти України, могла вивести більше бронетехніки на парад 9 травня в Москві, але, ймовірно, вирішила не робити цього, щоб уникнути внутрішньої критики, заявили у розвідці Великої Британії.
«9 травня 2023 року щорічний парад до Дня перемоги в Росії на Красній площі підкреслив проблеми матеріально-технічного забезпечення і стратегічних комунікацій, з якими стикаються російські війська через 15 місяців після початку повномасштабної війни проти України. Повідомляли, що в параді взяли участь понад 8000 військових, але більшість становили допоміжні, воєнізовані сили і курсанти військових навчальних закладів. Єдиним особовим складом із розгорнутих формувань регулярних військ були контингенти залізничних військ і військової поліції», – йдеться в повідомленні.
У розвідці додали, що єдиним танком на параді був Т-34 радянських часів.
«Незважаючи на великі втрати в Україні, Росія могла представити більше бронетехніки. Ймовірно, влада утрималася від цього, оскільки хоче уникнути внутрішньої критики щодо пріоритетності парадів над бойовими операціями», – зауважили у розвідці Британії.
9 травня у Москві відбувся військовий парад із нагоди Дня перемоги. На трибуні разом із президентом РФ Володимиром Путіним були присутні премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президенти Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, Киргизстану Садир Жапаров, Таджикистану Емомалі Рахмон, Туркменистау Гурбангули Бердимухамедов, Узбекистану Шавкат Мірзійоєв, а також Олександр Лукашенко, який у Москві представляє Білорусь (США, Євросоюз та Україна легітимності фактичного правителя Білорусі не визнають).
МЗС України виступило із заявою, назвавши участь керівників кількох країн у заходах 9 травня в Москві «аморальним та недружнім кроком щодо України». «Народи Центральної Азії та Кавказу зробили неоціненний внесок у перемогу над нацизмом 78 років тому. Вони не заслуговують на те, щоб їх використав Кремль для участі у фальшивій виставі», – йдеться у заяві.
Жодна з країн, лідери яких були на параді, офіційно не визнала російську анексію українських територій. Водночас вони не засудили й дії Росії і зазвичай утримуються в ООН від голосування з питань, повʼязаних із війною в Україні.
