Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив 31 липня, що Москва «стурбована» тим, що нове керівництво Вірменії в межах антикорупційної кампанії здійснює «політичні» кроки проти колишніх політичних лідерів країни, прихильно налаштованих щодо Росії.
«Події останніх кількох днів... суперечать останнім деклараціям нового вірменського керівництва про те, що воно не планує переслідувати своїх попередників з політичних міркувань. Москва як союзник Єревана завжди була зацікавлена в стабільності вірменської держави, і тому те, що там відбувається, має нас турбувати», – сказав Лавров і додав, що сподівається на «конструктивну» відповідь.
Коментар Лаврова є фактично першим прямим докором Росії щодо прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, який здобув владу в травні після кількох тижнів вуличних протестів.
Роберт Кочарян, який був президентом Вірменії з 1998 до 2008 року, був затриманий 27 липня за звинуваченнями в поваленні конституційного ладу у змові з іншими особами. Єреванський суд постановив, що Спеціальна слідча служба може тримати Кочаряна під вартою два місяці – на час розслідування подій 1 березня 2008 року. Тоді, понад 10 років тому внаслідок сутичок загинули 10 людей – вісім демонстрантів і двоє поліцейських. Це сталося під час передачі влади від Кочаряна його наступнику за результатами виборів, які частина вірменського суспільства вважала нечесними.
Такі ж, як і Кочаряну, звинувачення висунуті генеральному секретарю Організації договору про колективну безпеку Юрію Хачатурову і екс-міністру оборони Вірменії Мікаелу Арутюняну.
26 липня Спеціальна слідча служба Вірменії подала до суду клопотання про арешт як запобіжний захід для Хачатурова. 28 липня уночі Хачатуров був звільнений з-під варти під заставу в розмірі 5 мільйонів драмів (це майже 270 тисяч гривень).
Суд також ухвалив рішення про заочний двомісячний арешт Арутюняна, він оголошений у розшук.
