У Росії 1 березня набирають чинності штрафи за незазначення статусу «іноземного агента».
За публікацію про людину, визнаному «іноагентом», без вказівки її статусу загрожує штраф до двох з половиною тисяч рублів для фізичної особи, до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для посадової особи і від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для організації.
Поширення в ЗМІ матеріалів, створених «іноагентом», також вимагає відповідного маркування.
Згідно із російським законодавством, всі ЗМІ і особи, що виконують функції «іноземного агента», повинні були подати заяви про включення до списку Мін’юсту. Якщо міністерство згодом визнає їх «іноагентамі», але заяву до відомства вони не подавали, то з 1 березня таким людям загрожує адміністративна, а в деяких випадках і кримінальна відповідальність аж до позбавлення волі.
Російська служба Радіо Свобода, телеканал «Настоящее время» та інші проекти медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) внесені до списку ЗМІ – «іноземних агентів» у 2017 році. RFE/RL виконує сформульовані в 2017-2019 роках вимоги російського законодавства про ЗМІ – «іноземних агентів», однак оцінює дії російської влади в цьому напрямку як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів, як кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію». Керівництво RFE/RL неодноразово відзначало, що статус RFE/RL не допускає ніякого політичного і цензурного втручання в редакційну політику будь-якої сторони.
Міністерство юстиції Росії 28 грудня внесло п’ятьох людей до реєстру іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента. Такими відомство визнало правозахисника Льва Пономарьова, громадську активістку Дарину Апахончіч, головного редактора «Псковської губернії» Дениса Камалягіна та двох журналістів, які співпрацюють з РС – Людмилу Савицьку і Сергія Маркелова. Російський Мін’юст не роз’яснив, що стало причиною внесення їх до цього переліку.
