Увечері 16 березня росіяни завершили другий день голосування на триденних президентських виборах. Російські офіційні особи і незалежні ЗМІ 16 березня повідомили про майже 30 інцидентів з індивідуальними протестами на виборчих дільницях, де деякі люди намагалися знищити виборчі бюлетені.
Зокрема, фіксували спроби залити скриньки з виборчими бюлетенями барвниками, а також підпали на виборчих дільницях, повідомило російське видання «Нова газета Європа», посилаючись на дані регіональних слідчих комітетів.
Після спроб підпалу справи порушили у Москві, Петербурзі, Воронежі, Іванові й Когалимі, а після спроб зіпсувати бюлетені зеленкою або іншими барвниками – у Москві, Сочі, Великому Новгороді, Красноярському краї, Волгоградській, Воронезькій і Ростовській областях, Карачаєво-Черкесії.
Справи відкривають за статтею про перешкоджання здійсненню виборчих прав, за якою загрожує до п’яти років позбавлення волі. При цьому в Держдумі Росії заявляють, що мають намір підготувати законопроєкт щодо посилення відповідальності у разі, якщо такі дії координуються з-за кордону в період воєнних дій.
Володимир Путін, який керує Росією з 2000 року, на цих виборах балотується на п’ятий термін. До голосування не допустили опозиційних кандидатів. Перемогу Путіна, який, по суті, контролює всі важелі влади в Росії, багато коментаторів називають практично вирішеним питанням.
Вибори, які проходили в Росії останніми роками, незалежні спостерігачі й експерти оцінювали як невільні й нечесні. За їхніми словами, влада втручається у виборчий процес, створює переваги провладним кандидатам, у низці випадків йдеться і про прямі фальсифікації. На президентських виборах немає незалежних міжнародних спостерігачів, серйозно обмежені можливості спостереження для російських громадян.
Голосування відбувається також на окупованих російськими військами територіях України. Країни Заходу вже заявили, що не визнають результатів псевдовиборів на цих територіях. Представництво України при ООН 16 березня поширило заяву, підписану представниками майже 60 країн-членів ООН, у тому числі всіма країнами ЄС, в якій міститься засудження проведення російською владою своїх виборів «на території іншої держави-члена ООН без її згоди». «Такі вибори не мають жодної юридичної сили згідно з міжнародним правом», – йдеться у документі.
Низка російських опозиціонерів, зокрема Юлія Навальна, депутатів Європарламенту й інших політиків закликають не визнавати підсумки виборів президента Росії і, отже, легітимність Путіна. Вони вказують як на голосування на окупованих територіях, так і, наприклад, на ухвалені поправки до конституції, що дозволяють Путіну балотуватися на п’ятий термін. Лідери західних країн не говорили про можливість невизнання результатів виборів.
Російська опозиція також закликала всіх, хто не погоджується з політикою Путіна, прийти 17 березня опівдні на виборчі дільниці, висловивши таким чином свій негласний протест, і або голосувати проти Путіна за будь-якого з трьох інших кандидатів, або псувати бюлетень. Таким чином, за задумом ініціаторів акції, противники Путіна покажуть свій спротив і не порушать чинного законодавства РФ.
Російська прокуратура у відповідь пригрозила кримінальною відповідальністю за «перешкоджання вільному здійсненню громадянами своїх виборчих прав і роботі виборчих комісій».
Форум