Число росіян, що вважають анексію Криму, яку російська влада називає «відновленням історичної справедливості», корисною, знизилося з весни 2015 року зі 67 до 39 відсотків, свідчать дані опитування російського фонду «Громадська думка».
Частка тих, хто вважає, що користь і шкода порівнянні, за чотири роки зросла з 15 до 39 відсотків. Число респондентів, впевнених, що приєднання завдало шкоду, збільшилося з 5 до 7 відсотків.
При цьому 14 відсотків заявили про виключно негативний вплив приєднання Криму на економіку країни, 46 відсотків респондентів вважають, що воно погано вплинуло на міжнародне становище Росії.
У той же час абсолютна більшість жителів анексованого Криму і Росії, згідно з опитуванням, як і раніше, вважають приєднання українського півострова правильним рішенням.
Відповідно до опублікованого напередодні опитування Всеросійського центру дослідження громадської думки, відомого за російським скороченням ВЦІОМ, 89 відсотків жителів Криму сьогодні б знову проголосували за «возз’єднання з Росією».
«Референдум» про приєднання до Росії пройшов у Криму 16 березня 2014 року в порушення законодавства України і після того, як основні об’єкти півострова були взяті під контроль російськими військами. Україна і міжнародне співтовариство не визнають цей «референдум» і його підсумки і засуджують Росію за анексію Криму.
Тоді ж, у березні 2014 року США, Євросоюз і низка країн Заходу запровадили санкції проти Росії. Ці заходи передбачали заморожування активів і введення візових обмежень для низки офіційних осіб Росії, а також заборона компаніям країн, що наклали санкції, підтримувати ділові відносини з росіянами, включеними в санкційні списки. Обмеження продовжують кожні півроку. Санкційні списки періодично поповнюються і уточнюються.
За даними російського Міністерства економічного розвитку, збиток Росії від торгових обмежень із боку інших країн у 2018 році склав 6,3 мільярда доларів.
