У російському місті Санкт-Петербург поліція затримала 14 учасників акції на підтримку білорусів, які протестують проти режиму Олександра Лукашенка, повідомляє регіональна служба Радіо Свобода. Серед затриманих – кореспондент проєкту Радіо Свобода «Північ.Реалії».
Перед затриманням співробітник поліції з мегафоном вимагав в учасників мітингу під посольством Білорусі розійтися. Однак нікому з учасників не дали піти – поліція оточила активістів.
Читайте також: The Insider: Кремль створює партію проти Лукашенка, але за інтеграцію з Росією
Затриманих доправили до відділку поліції. Формально їх звинуваючуть у порушенні антикоронавірусних обмежень.
Напередодні в ході чергової акції представники Білоруського земляцтва у Санкт-Петербурзі отримали неформальне попередження від поліцейських: за будь-яке використання прапорів, стрічок чи інших атрибутів протестува, а також за скандування гасел їм погрожували штрафами у чотири тисячі російських рублів.
Читайте також: Білоруському блогеру Ігорю Лосику продовжили арешт до 25 березня
При цьому правоохоронці посилалися на законодавство, яке забороняє громадянам іноземних держав влаштовувати мітинги на території Росії.
Це була 140 за рахунком акція білорусів Санкт-Петербурга під будівлею посольства з вимогою відставки Олександра Лукашенка.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
