Україна має розгалужену мережу засобів інформації, а її влада здійснила після революції 2014 року ряд важливих реформ, але ці досягнення є крихкими, вказує неурядова правозахисна організація «Репортери без кордонів» у поширеному 18 квітня щорічному звіті про порушення свободи слова у світі.
Україна посіла в рейтингу 102-ге місце серед 180 країн світу, погіршивши свої показники на одн позицію порівняно з даними 2018 року.
Серед досягнень України аналітики відзначають ухвалення законодавства про прозорість власності ЗМІ та доступ до державної інформації. Водночас потрібно зробити набагато більше, щоб послабити жорсткий контроль олігархів над засобами інформації, підтримати редакційну незалежність і боротися з безкарністю після злочинів проти журналістів.
«Інформаційна війна» з Росією мала негативні наслідки, включно із забороною російських ЗМІ та соціальних мереі, складанням «чорних списків» іноземних журналістів і судовими переслідування за звинуваченням у зраді. Вибори, що відбуваюься у 2019 році, підсилюють напруженість: частішають погрози та напади, порушується конфіденційність джерел, ведеться спостереження за журналістами-розслідувачами та відбувається маніпулювання новинами. До контрольованих сепаратистами східних районів досі не мають доступу незалежні журналісти чи іноземні спостерігачі», – вказано в звіті «Репортерів без кордонів».
У тексті про Україну базована в Парижі організація не згадує окупований Росією Крим. Півострів згаданий у розділі щодо Росії, яка посіла в рейтингу 149-ту позицію серед 180 країн.
«Крим, який був анексований у 2014 році, і Чечня стали «чорними дірами», звідки надходить мало новин та інформації», – вказують дослідники.
Перші три позиції в рейтингу «Репортерів без кордонів» посіли Норвегія, Фінляндія та Нідерланди. Найгіршою, за даними укладачів звіту, ситуація зі свободою слова є в Туркменистані, Північній Кореї та Еритреї.
За даними правозахисників, «складна» або «дуже серйозна» ситуація зі свободою слова спостерігається майже в кожній другій державі світу. У кожній третій країні становище оцінюється як «проблематичне». Лише у чверті випадків рівень свободи преси вважається «задовільним» або «добрим».
«Репортери без кордонів» складають світовий рейтинг свободи слова щороку з 2002-го.
