Верховна Рада не підтримала в другому читанні законопроєкт №4201, який передбачає скасування переходу на літній час. Під час позачергового засідання 19 березня за документ висловилися 212 народних депутатів. Проти проголосували 12, 24 – утрималися.
Після голосування спікер парламенту Дмитро Разумков запропонував направити документ на доопрацювання комітету з питань економічного розвитку з наступним поданням на повторне друге читання. За це висловилися 226 народних депутатів.
3 березня Верховна Рада підтримала відмову від переходу на літній та зимовий час в першому читанні.
Україна переходить на зимовий час в останню неділю жовтня, а на літній – в останню неділю березня.
Наразі переведення годинників в Україні регламентується постановою Кабінету міністрів від 1996 року.
На території України літній час уперше з’явився 1916 року – його запровадила Австро-Угорщина, до якої входила західна частина України. 1917 року його запровадив і Тимчасовий уряд Російської республіки, до якої тоді належала інша, більша частина України.
Україна переходить на зимовий час в останню неділю жовтня, а на літній – в останню неділю березня.
Наразі переведення годинників в Україні регламентується постановою Кабінету міністрів від 1996 року.
На території України літній час уперше з’явився 1916 року – його запровадила Австро-Угорщина, до якої входила західна частина України. 1917 року його запровадив і Тимчасовий уряд Російської республіки, до якої тоді належала інша, більша частина України.
Після низки радянських експериментів із часом літній час стали знову регулярно застосовувати в Україні як на той час частині СРСР із 1981 року.
На початку 1990-х років Україна експериментувала з відмовою від сезонного переходу на літній час, але потім відновила його 1992 року «з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи», і «згідно з рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН».
2011 року Верховна Рада України намагалася скасувати переведення годинників на «зимовий» час, щоб повторити схожий крок Росії, але ця постанова була під тиском громадськості скасована, і Україна зберегла з цього огляду єдність із ЄС.
Уперше перехід на літній час здійснили в кількох європейських країнах 1916 року. Ідея полягала в кращому використанні світлого часу дня, а тому й економії – в часи Першої світової війни йшлося про заощадження вугілля, в пізніші часи про електроенергію.
Але такої економії практично немає в місцевостях, розташованих ближче до екватора, і в приполярних регіонах – там сезонний час не має економічного сенсу.
Ті, хто підтримує літній час, стверджують, що довші години денного світла влітку допомагають не тільки економити енергію, а й підвищити продуктивність. Супротивники кажуть, що це має короткостроковий негативний вплив на здоров’я людей.
Тим часом Єврокомісія заявляє, що за сучасної структури виробництва і споживання електроенергії часові зміни дають лише мінімальну економію енергії.
Практика щорічної сезонної зміни часу застосовується зараз приблизно в 60 країнах, у першу чергу в Європі, а також у Північній Америці, на всій їхній території чи частково, при цьому дати переходу бувають різні. Тим часом близько 135 країн або ніколи не користувалися сезонним часом, або відмовилися від такої практики.
