Президент Росії Володимир Путін на початку війни відкинув угоду щодо мирного врегулювання з Україною, хоча його радник Дмитро Козак переконував, що досяг мирної угоди з Києвом, яка влаштовує Москву. Але президент відмовився його слухати, повідомляє агентство Reuters із посиланням на три анонімні джерела, близькі до російського керівництва.
За даними співрозмовників видання, цю попередню угоду з українською владою підготував заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак. На думку чиновника, угода, якої він досяг з Україною, позбавила б Росію необхідності проводити повномасштабне вторгнення. Однак Путін ясно дав зрозуміти, що незадоволений цими поступками та планує окупувати територію України, йдеться у публікації.
Два джерела Reuters стверджують, що вже після вторгнення, Козак, який на посаді заступника голови Адміністрації президента Росії, відповідав за український напрямок, отримав карт-бланш на переговорах і заявляв, що домовився з Україною про те, що вона не вступатиме до НАТО. Однак Путін повважав за краще продовжити війну. Третє джерело стверджує, що це сталося перед вторгненням, а не після нього.
«Після 24 лютого Козаку дали карт-бланш: дали йому зелене світло, він отримав угоду. Він її повернув, і вони сказали, що все треба прибрати. Все було скасовано. Путін просто змінив план по ходу», – повідомляє одне з джерел агентства.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков зазначив у коментарі Reuters, що ця інформація «не має абсолютно жодного стосунку до дійсності. Нічого подібного ніколи не було. Це абсолютно неправильна інформація». Дмитро Козак не відповів на запит Reuters про коментар.
12 вересня в інтерв’ю американському телеканалу CNN президент України Володимир Зеленський заявив, що наразі переговори з президентом Росії Володимиром Путіним неможливі. За його словами, будь-яка угода між Україною та Росією може бути укладена лише у разі повного виведення військ РФ з української території.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
