Спеціалізована антикорупційна прокуратура не клопотала про подовження для ексзаступника голови правління «Приватбанку» Володимира Яценка зобов’язання носити електронний браслет через технічні причини – про це Радіо Свобода повідомила речниця САП Ольга Постолюк.
Вона зазначила, що засідання відбулося 21 квітня, прокурор не клопотав про подовження зобов’язання для Яценка носити засіб контролю.
«У зв’язку з технічними причинами неможливо було застосувати електронний засіб контролю саме за місцем проживання підозрюваного. Всі інші зобов’язання, які були покладені на нього судом, залишилися», – сказала вона.
За словами Постолюк, застосування браслету визнали технічно неможливим з огляду на житло, в якому Яценко перебуває після виходу під заставу.
Читайте також: Ахметов, Порошенко, Медведчук: кого з олігархів Зеленський може позбавити впливу?
Вона зазначила, що висновки про технічну неможливість застосування електронного браслета надала Національна поліція. Радіо Свобода звернулося до пресслужби поліції щодо деталей.
Раніше у Вищому антикорупційному суді Радіо Свобода повідомили, що суддя задовольнив клопотання прокурора про продовження дії обов’язків, покладених на Володимира Яценка. При цьому серед перелічених у клопотанні обов’язків не було носіння електронного браслета.
Згідно з рішенням суду, Яценко повинен прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою, не виїздити за межі Дніпропетровської області без їхнього дозволу, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи. Йому заборонено спілкуватися з іншими фігурантами у справі, він також мав здати паспорти.
У лютому за Володимира Яценка внесли заставу в сумі 52 мільйони 210 тисяч гривень.
Читайте також: Апеляція ВАКС наклала арешт на майно особи, з якою живе підозрюваний у справі «Приватбанку»
22 лютого Національне антикорупційне бюро України повідомило, що колишній посадовець «Приватбанку» намагався залишити Україну: він нібито вилетів з Дніпра в напрямку австрійського Відня. Після втручання Державіаслужби літак сів в аеропорту «Бориспіль».
Колишньому заступнику голови правління «Приватбанку» повідомили підозру за статтею «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».
Уряд України 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку» і влив у його капітал понад 155 мільярдів гривень.
Ексвласники банку, його акціонери, найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, вважають проведену націоналізацію, внаслідок якої вони повністю втратили свої акції, незаконною, тоді як «Приватбанк» і держава вимагають від них додаткового відшкодування збитків.
Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
