Прокуратура вимушено відкликала клопотання про обрання запобіжного заходу очільнику Конституційного суду Олександру Тупицькому, попри те, що той після численних неявок все ж з’явився на засідання до Печерського райсуду Києва 1 червня. Про це Радіо Свобода розповів начальник департаменту Офісу генпрокурора Олексій Донський.
«Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, слідчий суддя уповноважений розглядати клопотання лише на етапі досудового розслідування. Натомість, коли справа вже розглядається судом, то запобіжний захід може обиратись лише судом, який розглядає справу по суті», – повідомив прокурор.
Ще 25 травня прокуратура скерувала справу Тупицького до Подільського суду для розгляду по суті, пояснив Олексій Донський. Адже досудове розслідування, згідно з попередньою ухвалою, закінчувалося 28 травня.
Попри це, Печерський суд ще 19 травня через неявку Тупицького переніс досудове засідання на 1 червня, хоча станом на вівторок уже не має повноважень обирати запобіжний захід, каже Донський.
Відповідне клопотання про обрання запобіжного прокуратура подала вчасно – ще на етапі досудового розслідування 31 березня. Упродовж двох місяців «системно не дотримувалися розумні строки розгляду цього клопотання», адже воно має бути розглянуто невідкладно, але не пізніше ніж за 72 годин, наголошує Донський.
Олександр Тупицький неодноразово зривав засідання, не з’являючись до зали суду, каже прокурор.
Адвокати очільника Конституційного суду вкотре клопотали про перенесення засідання, посилаючись на стан здоров’я, який, за їхніми словами, не дозволяв Тупицькому взяти участь у розгляді питання. Прокуратура неодноразово наполягала на приводі Тупицького, утім, слідчий суддя Павло Вовк на це не погоджувався упродовж двох місяців.
Олексій Донський розповідає, що прокуратура неодноразово надсилала до медичного закладу, де лікувався Тупицький, запити, що мали би продемонструвати, чи дійсно його стан здоров’я дає право не з’являтися на засідання суду.
«Охороняється законом лише лікарська таємниця, тобто питання чим хворіє особа, який діагноз. Але про сам факт – чи перебуває особа в лікувальному закладі, і впродовж якого періоду – про це запитати можна. Відповіді, які ми надавали суду, нам підтвердили, що в підозрюваного не було поважних причин для неявки», – говорить прокурор.
Такі причини визначаються статтею 138 КПК: не будь-яка хвороба, а лише тяжка хвороба або перебування в лікарняному закладі дає законні підстави не з’явитися на засідання. А Тупицький приносив довідки, що він на амбулаторному лікуванні, інший раз – нібито проходив обстеження, а не лікування, розповідає Донський. Печерський суд не взяв до уваги, що це не є достатньо обґрунтованою причиною для неявки, резюмує Донський.
Заяв прокурора Тупицький наразі не коментував. Утім, його адвокати неодноразово надавали суду довідки від лікарняних закладів про те, яке лікування проходить їхній клієнт, яких втручань зазнає. Скажімо, адвокат Олександр Телешецький пояснював перенесення засідання, що мало відбутись 12 травня, тим, що його клієнт «отримує медичну допомогу у вигляді хірургічного втручання». А 15 квітня інший адвокат Костянтин Дорошенко повідомляв, що Тупицького було госпіталізовано до інституту Амосова, де перебував станом на той день на стаціонарному лікуванні.
Наступне засідання у справі Тупицького заплановано на 8 червня, його розглядатиме Подільський райсуд Києва. Це буде вже друге засідання у справі по суті, перше не відбулося, проте цього разу не з'явилися саме адвокати Тупицького, а не сам суддя.
Слідчі ДБР повідомили Тупицькому 28 грудня 2020 року про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень проти правосуддя, передбачених частиною 2 статті 384, статті 386 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань).
Президент Володимир Зеленський відсторонював Тупицького від посади судді КСУ, але терміни відсторонення давно закінчилися. Зеленський також скасував указ про його призначення суддею КСУ, але скасування указу, відповідно до закону про КСУ, не означає звільнення з посади чи припинення повноважень судді.
