Президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Латвії Егілсом Левітсом і прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким, які прибули з візитом до України.
Голова держави подякував партнерам за допомогу в розблокуванні макрофінансової допомоги, зокрема першої її частини в обсязі 5 мільярдів євро, а також за просування позиції України в ЄС, повідомила пресслужба Зеленського.
«Вони зробили амбітні кроки щодо допомоги Україні в питанні надання нам статусу кандидата в члени ЄС. Ми й далі працюватимемо на цьому рівні й робитимемо все, щоб ми зі свого боку виконали зобов’язання, а вони зі свого боку зробили все, щоб цього року ми відкрили робочий діалог про майбутній конкретний вступ України у Європейський союз», – сказав Зеленський.
За його словами, Україна сьогодні здобула підтримку Латвії та Польщі щодо санкційної політики стосовно Росії.
«Ми сьогодні обговорили важливий аспект щодо візових обмежень для туристів з РФ у «недружню», як вони кажуть, Європу. Мені здається, це абсолютно справедливе рішення. Ми сьогодні говорили про те, що маємо об’єднати коло таких країн, і воно має розширюватися, щоб Росія відчувала ціну за цю війну», – сказав голова держави.
Крім того, як йдеться в повідомленні, під час зустрічі були порушені «важливі енергетичні питання».
«Ми зацікавлені в тому, щоб Україна могла допомогти Польщі, і робимо все, щоб найближчим часом ми знайшли відповідь на майбутні енергетичні ризики», – заявив Зеленський.
Зі свого боку, Егілс Левітс зауважив, що Латвія і Польща – друзі України й завжди залишатимуться на боці українського народу, який зараз б’ється не тільки за свою свободу, а й за всю Європу і весь вільний світ.
Матеуш Моравецький, за повідомленням пресслужби президента, зазначив, що Польща разом з країнами Балтії «чи не найактивніше у Євросоюзі» спілкуються з Європейською комісією щодо фінансової підтримки України та продовження політики санкцій проти держави-агресора.
«Ці санкції посилюватимуться і з кожним місяцем будуть боліснішими для російської економіки», – наголосив він.
Прем’єр-міністр Польщі також відзначив просування українських Збройних сил на Харківщині.
«Я вірю, що Україна переможе. Що військова і фінансова допомога буде ефективною для остаточної перемоги», – цитує пресслужба українського президента слова Моравецького.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
