З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну із російського полону повернули лише 39 жінок, повідомила «Медійна ініціатива за права людини».
За даними журналістів-правозахисників, достовірних даних про загальну кількість цивільних заручниць та жінок-військовополонених немає, але може йтися про кілька сотень українських жінок.
У МІПЛ кажуть, що зі свідчень звільнених заручниць дізнались, що російські сили утримали бранок без базових потреб, погрожували катуванням і катували.
«Медійна ініціатива за права людини» 20 вересня презентувала дослідження «Бранки. Аналіз свідчень жінок, звільнених з російського полон». Ознайомитися з електронною версією звіту можна тут.
Співавторка звіту Марія Климик повідомила, що російські військові затримували жінок, впливових у суспільстві – журналісток, дружин військових, директорок, вчительок. Крім того, жінок затримували для перевірки чи так званої фільтрації, а також на полі бою.
«Практику затримань цивільних жінок і жінок-військовослужбовців російські окупаційні війська застосовують з 2014 року. Проте з 24 лютого 2022 року кількість бранок значно збільшилась», – вказують у МІПЛ.
Тетяна Катриченко, координаторка МІПЛ, каже, що наразі російським силам бракує місць утримання, а ті, що є, не пристосовані для утримання жінок.
«За старою схемою бранок спочатку тримали в «Ізоляції» або у СІЗО Донецька. Далі їм виносили так звані вироки і переводили до колонії в Сніжному. Після 24 лютого затриманих жінок стало більше. Місць утримання не вистачало. У перші місяці їх утримували разом із чоловіками, попри різну стать. У кожному регіоні проблему з нестачею місць несвободи вирішували по-різному. Часто ними ставали підвали адміністративних будівель, підприємств. Деяких жінок звільнили, декого вивезли на територію РФ», – повідомила правозахисниця.
У МІПЛ кажуть, що звільнені жінки розповіли, що їх утримували у неналежних умовах, зокрема камери були переповнені, там не працювала каналізація, подекуди бранкам не давали їжу і питну воду, не надавали медичну допомогу і ліки. Відомі випадки катування та психологічного тиску, кажуть правозахисники.
Проаналізувавши опитування бранок, команда МІПЛ винесла рекомендації для уряду, правоохоронних органів, громадянського суспільства та міжнародних партнерів – «тиснути на Російську Федерацію для того, щоб Росія забезпечила гідні умови утримання в’язнів відповідно до їхнього гендеру. Водночас правозахисники і журналісти мають змінювати підходи у висвітленні цієї теми».
Минулого тижня українська волонтерка та парамедик Юлія Паєвська (Тайра) виступила перед Гельсінською комісією США, де дала свідчення про кілька місяців свого перебування у російському полоні.
Тайра і її водій потрапили в полон до російських військ 16 березня в Маріуполі Донецької області. Про її звільнення з російського полону стало відомо 17 червня.
