Президент України Володимир Зеленський запевняє, що протокол, який був підписаний у Мінську 11 березня за результатами засідання Тристоронньої контактної групи і в якому зафіксована домовленість про створення «консультативної ради» в складі політичної підгрупи ТКГ, жодним чином не легітимізує ОРДЛО. Про це йдеться у відповіді президента на електронну петицію щодо відкликання підписів представника України і погодження керівника Офісу президента під протоколом засідання ТКГ щодо домовленості створити Консультативну раду.
Зеленський зазначив, що за результатами засідання ТКГ у Мінську 11 березня було підписано робочий документ – протокол, який носить декларативний характер і не передбачає настання правових наслідків (виникнення зобов’язань сторін), у тому числі, «жодним чином не легітимізує суб’єктність ОРДЛО».
За словами президента, протокол не є міжнародним договором, «відтак уповноваження президентом України на підписання/рішення про відкликання підписів під робочим документом засідання ТКГ у Мінську 11 березня 2020 року не регламентовано законодавством».
Зеленський наголошує, що підписання протоколу 11 березня про «консультативну раду» при ТКГ є частиною поточної роботи з реалізації комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року, а також інших документів, які складають «пакет» досягнутих у Мінську домовленостей.
Він наголошує, що питання щодо створення «консультативної ради» підлягає предметному опрацюванню з міжнародними партнерами України – учасниками «нормандського формату».
11 березня на зустрічі Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську було домовлено на зустрічі 25 березня підписати рішення про створення так званої «консультативної ради». Офіційно документи зустрічі не були оприлюднені. Ці документи 13 березня опублікувало видання «Дзеркало тижня. Україна».
В опублікованому документі, зокрема, йшлося про те, що в так званій «консультативній раді» мають вести переговори повноважні представники України, з одного боку, і її окремих районів у Донецькій і Луганській областях, із іншого, а Росія стає лише спостерігачем, разом із Німеччиною, Францією та ОБСЄ. На думку критиків, це означає визнання суб’єктності незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», підтримуваних і скеровуваних Росією і визнаних в Україні терористичними, а також визнання кремлівської тези про «внутрішній конфлікт» в Україні, бо Росія зі сторони переговорів із Україною перетворюється лише на стороннього спостерігача.
25 березня засідання ТКГ відбулося у форматі відеоконференції, і рішення про створення «консультативної ради» все ж не ухвалювалося.
Голова офісу президента України Андрій Єрмак 31 березня заявив, що ідея створення «консультативної ради» розглядатиметься після консультацій з партнерами із Франції, Німеччини та ОБСЄ.
З вимогами до президента Володимира Зеленського доручити представникам України в ТКГ «повернутися в рамки законодавства України» і не допустити підписання рішення про «консультативну раду» виступили не лише численні активісти і група громадських організацій, а й низка народних депутатів із владної фракції «Слуга народу».
