Кліматичні переговори в Організації об’єднаних націй завершилися 15 грудня – учасники з майже 200 країн відклали ухвалення ключових рішень щодо врегулювання глобальних ринків вуглецевих квот на 2020 рік.
Під час переговорів сторонам вдалося досягти важких компромісів щодо того, як боротися з глобальним потеплінням. В тому числі ухвалили низку документів, серед них – декларація «Чилі-Мадрид. Час діяти». Вона закликає країни посилити свої поточні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів.
Читайте також: Трамп назвав «безглуздим» визнання Ґрети Тунберґ «Людиною року»
Згідно з декларацією, ці зобов’язання слід привести у відповідність із цілями Паризької кліматичної угоди 2015 року, аби уникнути підвищення середньої температури Землі на більш ніж 1,5 гради за Цельсієм до кінця століття.
В разі збереження поточних умов температура може зрости на 3-4 градуси, що матиме серйозні наслідки для багатьох країн.
Крім того, країни в Мадриді домовилися визначити обсяг компенсації для країн, які є найбільш вразливими до екстремальних погодних явищ.
Представники низки країн зійшлися на тому, що не укласти жодної угоди щодо обміну квотами на викиди парникових газів краще, ніж укласти слабку угоду, яка б підважила вже наявні регіональні механізми з регулювання викидів.
Зустрічі в Мадриді відбулися на тлі протестів розгніваних екоактивістів та представників корінних народів. Демонстранти висловлювали своє розчарування – особливо сильне серед молоді – повільними діями урядів щодо загроз змін клімату.
Організації із захисту довкілля та активісти звинувачують найбагатші країни світу в надто слабкій відданості протидії змінам клімату.
Серед країн, які виступають проти нових заходів із надання допомоги бідним країнам і встановлення нових показників скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу, є США, чий президент Дональд Трамп заявив про вихід країни з Паризької угоди.
Підписана у 2015 році лідерами 195 країн Паризька кліматична угода ставить за мету обмежити зростання середньої глобальної температури на планеті. У перспективі – щоб до 2050 року вона зросла не більш ніж на 1,5 градуса за Цельсієм. Раніше цього місяця ООН заявила, що обмеження глобального потепління до 1,5 градуса за Цельсієм потребує зниження викидів більш ніж на 7% щороку до 2030-го.
