Українсько-російський бізнесмен Павло Фукс, щодо якого Рада національної безпеки й оборони України днями оголосила санкції, заявив про припинення своїх повноважень у наглядовій раді Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» і вихід із неї.
«У зв’язку із ситуацією, що склалася довкола санкцій, введених РНБО, Павло Фукс вирішив узяти паузу в участі в роботі Меморіалу, щоб не наражати організацію на додаткові юридичні та політичні ризики. Водночас, після вирішення цієї ситуації та відновлення свого чесного імені, Павло Фукс обіцяє повернутися до Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», – заявили в центрі.
Сам Фукс підтвердив це в своєму телеґрам-каналі, назвавши при цьому звинувачення РНБО «необґрунтованими», і повторив свої попередні заяви, що має намір оскаржити ці звинувачення в судовому порядку. Він також знову заперечив причетність до газовидобувної компанії, що було названо як причину санкцій проти нього.
18 червня секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив після засідання ради, що РНБО вирішила запровадити «максимальний комплект санкцій», зокрема, проти Павла Фукса, якого він назвав «російським бізнесменом».
Відповідаючи на запитання журналістів щодо причин запровадження санкцій, Данілов сказав: що стосується Фукса, санкції накладені за ситуацію, пов’язану з газовидобувною компанією «Голден Деррік», на користь якої, за його словами, за короткий час були отримані 19 ліцензій на вуглеводні на імена 19 компаній, так само за короткий час зареєстрованих в одній квартирі панельного будинку в місті Олександрії. «Ми ще раз наголошуємо, що ми не допустимо, щоб люди в незаконний спосіб отримували такі преференції від держави», – додав Данілов.
Фукс у відповідь укотре заявив тоді, як багато разів заявляв і раніше, що «не мав і не має ніякого стосунку» до компанії «Голден Деррік», – попри низку журналістських розслідувань, які підтверджували такий зв’язок.
Павло Фукс, родом із Харкова, який має впливові політичні зв’язки, був російським підприємцем, який заробив статки в галузі нерухомості в Росії, але попередніми роками був змушений виїхати звідти й повернутися в Україну. За його словами, 2015 року він отримав українське громадянство і 2017-го відмовився від російського. 2018 року, коли Росія запровадила санкції проти 322 українських політиків і бізнесменів, він теж опинився в тому списку. 2019 року в Росії його оголосили в розшук.
За даними українських ЗМІ, «Голден Деррік» – компанія, пов’язана з друзями колишнього президента Віктора Януковича, – отримала понад 20 ліцензій 2011 року, коли він прийшов до влади (пізніше була перейменована на «Іст Юроуп Петролеум»). Українська преса повідомляла, що після втечі Януковича до Росії внаслідок протестного проєвропейського і антикорупційного Майдану у 2014 році багато з цих ліцензій опинилися в руках Павла Фукса. У січні 2021 року Фукс заявив, що відмовився від ідеї купити ці ліцензії, не уточнивши, коли це сталося.
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» був заснований 2016 року як приватний проєкт із ініціативи і коштом російських бізнесменів Павла Фукса, а також Михайла Фрідмана і Германа Хана (останні двоє перебувають у так званому «списку Путіна» Міністерства фінансів США, в який внесені особи, наближені до президента Росії Володимира Путіна, щодо яких можуть бути запроваджені санкції). Художнім керівником проєкту є росіянин Ілля Хржановський.
У травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру. Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики. Підписантів непокоять зв’язки МЦГБЯ з Росією і загальна концепція висвітлення подій у Бабиному Яру цим центром.
