Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер у новій доповіді, яку вона представила в Києві 23 вересня, розповіла про катування фрілансера проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка.
«Незважаючи на те, що потерпілий вказав на осіб, які, за його твердженнями, несуть відповідальність за його тортури, Слідчий комітет (Росії – ред.) відмовився порушити офіційне розслідування. Станом на 22 вересня, справа так і не було порушено», – наголосила Богнер.
У ФСБ і ФСВП Росії публічно не коментують і не відповідають на інформаційні запити щодо інформації про тортури Єсипенка.
Владислав Єсипенко – позаштатний журналіст (фрілансер) Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії), висвітлював соціальну і екологічну проблематику, знімав опитування кримчан. Був затриманий співробітниками ФСБ Росії в Криму 10 березня 2021 року за звинуваченням в зборі інформації «в інтересах спецслужб України», а також у зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою». Втім, експертиза не знайшла відбитків пальців Єсипенка на «вилученій» у нього гранаті, а Служба зовнішньої розвідки України, коментуючи твердження ФСБ про співпрацю Єсипенка з українськими спецслужбами, заявила про «провокації російських спецслужб».
Російський суд в окупованому Криму 6 липня продовжив арешт Владислава Єсипенка до 18 грудня.
Російська влада звинувачує Єсипенка за статтею 223-1 Кримінального кодексу Росії, насадженого в окупованому українському Криму (незаконне виготовлення вибухових речовин, переробка або ремонт вибухових пристроїв), і за статтею 222.1 КК Росії (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів). Єсипенко заперечує провину й стверджує, що оприлюднені російськими силовиками «свідчення» були отримані під тортурами.
Покарання, передбачене за обома статтями, – до 12 років позбавлення волі. Максимальний термін покарання за сукупністю двох статей – 18 років позбавлення волі.
Президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джеймі Флай назвав оголошення обвинувального висновку Єсипенкові «знущанням зі справедливості».
