ООН вказує на майже трикратне збільшення кількості обшуків помешкань та місцях зібрань в анексованому Росією Криму в першому півріччі цього року порівняно з таким же періодом минулого: 38 проти 14. Про це йдеться в доповіді щодо ситуації з правами людини у тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, яку 13 вересня у Києві презентувала голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер.
За даними організації, в основному, від обшуків потерпали кримськотатарські активісти.
«Управління Верховного комісара з прав людини задокументувало 57 обшуків у 2017 році, з яких 53 стосувалися об’єктів приватної власності кримських татар, а за перше півріччя 2018-го – 38 обшуків, з яких 30 стосувалися таких об’єктів», – мовиться у звіті.
Як зазначають автори документа, здебільшого ці обшуки відбувалися за рішенням суду, але були випадки, коли й без дозвільних документів, іноді з надмірним застосуванням сили.
Міністерство закордонних справ України неодноразово висловлювало протест Росії через обшуки в будинках активістів в анексованому Криму.
Серед недавніх випадків – повідомлення від родичів про зникнення активіста активіста «Кримської солідарності» Османа Белялова, в кримському будинку якого вранці 13 вересня провели обшук російські силовики.
Окрім того, зокрема, 4 вересня в анексованому Криму повідомили про щонайменше три обшуки в будинках активістів. У мікрорайоні Кам’янка під Сімферополем російські силовики обшукували будинок кримськотатарського активіста Марлена Мустафаєва. Його самого пізніше відвезли в поліцію.
Після анексії Криму Росією фактична влада практикує масові обшуки в незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
