Рада Безпеки ООН одноголосним голосуванням продовжила дію миротворчих сил у Боснії і Герцеговині 3 листопада. Голосування відбулося після того, як із резолюції вилучили будь-яку згадку про офіс верховного міжнародного представника з мирного врегулювання, щоб отримати підтримку Росії та Китаю.
Голосування дозволило миротворчим силам Європейського Союзу у кількості 600 чоловік, відомим як EUFOR, лишатися в країні ще на рік.
Будь-яке посилання на Офіс Верховного представника було вилучено після того, як Крістіан Шмідт, який наразі обіймає цю посаду, заявив у своїй першій доповіді Раді Безпеки, що балканська держава перебуває під «екзистенційною загрозою» через дії боснійських сербів.
У доповіді Шмідта перспективи подальшого поділу та конфлікту в Боснії і Герцеговині описуються як «дуже реальні». Міжнародний представник застерігає, що погрози лідера боснійських сербів Мілорада Додіка вивести військових-сербів зі складу боснійської армії та створити окремі сербські сили разом з іншими кроками «зрештою підірвуть здатність держави функціонувати та виконувати свої конституційні обов’язки».
Шмідт, який обійняв посаду високого представника в серпні, 3 листопада не виступав перед Радою безпеки. На думку дипломатів, це є ще одним кроком для вмиротворення Росії та Китаю. Натомість генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш надіслав свою доповідь 15 членам Ради Безпеки.
Росія вже давно підтримує прохання Республіки Сербської про закриття Офісу верховного представника, який був створений як частина мирної угоди 1995 року для забезпечення дотримання цивільних аспектів угод.
Під час обговорення резолюції посол Росії в ООН Василь Небензя звинуватив західних представників у «зневажливому ставленні» до суверенітету Боснії і Герцеговини.
За словами Небензі, Москва вважає, що верховний представник був призначений «з порушенням міжнародного права». Представник Росії заперечував проти того, щоб доповідь дипломата, якого він назвав «приватною особою», надавалася членам ради. Сам документ він назвав «упередженим і антисербським».
Натомість посолка Сполучених Штатів Лінда Томас-Грінфілд закликала припинити «запальну риторику» Додіка і погодилася з оцінкою Шмідта, що заяви лідера сербів про можливий вихід Республіки Сербської з Боснії є «небезпечним шляхом» не тільки для Боснії, але й для всього регіону Західних Балкан.
Вона також зазначила, що тези Додіка про розробку нової конституції Республіки Сербської «становитимуть серйозну загрозу» Дейтонським угодам.
Томас-Грінфілд закликала захистити роль верховного представника, офіс якого «служить основою стабільності для країни». Вона додала, що Боснія і Герцеговина потребує виборчої та «обмеженої конституційної» реформи та збільшення зусиль у боротьбі з корупцією, аби «рухатися вперед на своєму шляху до ЄС».
Посол Франції в ООН Ніколя де Рів’єр підтримав роль верховного представника та засудив «всі форми сумніву щодо територіальної цілісності та існування Боснії і Герцеговини як держави». Він закликав політичних лідерів країни подолати свої розбіжності та досягти прогресу на шляху до членства в Євросоюзі.
Посол Боснії в ООН Свен Алкалай погодився з висновками Шмідта про те, що Боснія наразі стикається з найбільшою екзистенційною загрозою з часів війни.
Він сказав, що план Додіка є не тільки проблематичним і неможливим відповідно до чинної конституції, але й відкине Боснію на 15 років назад.
