Побажання Венеціанської комісії щодо необхідності ухвалення закону про національні меншини в контексті реалізації мовної політики будуть враховані українським урядом, заявила уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова.
«Комісія погодилася з правом України на захист і популяризацію своєї державної мови. Вони відзначають як позитив, що в цьому законі закладена можливість будь-якому громадянину вивчити державну мову. Але там є і рекомендації, до яких Україна, певною мірою, дослухається. Зокрема, готується закон про нацменшини, де всі побажання будуть прийняті до розгляду», – сказала Монахова.
Вона заявила, що не ініціюватиме «переписування» закону про мову чи відкладення його імплементації.
«Нам зараз необхідно запустити цей закон, необхідно розпочати юридичний захист державної мови. Зрозуміло, що до кожного закону можна придивитися, сказати, що він не є досконалим. Але, якщо ми зараз не зрушимо з місця, а почнемо його переписувати, дискутувати навколо нього, то ми цей процес не запустимо», – сказала мовний омбудсмен.
6 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо мовного закону, вказавши, що він не встановлює належного балансу між українською і мовами нацменшин. Комісія закликала українську владу відкласти втілення положень мовного закону до ухвалення закону про національні меншини.
Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».
Цього року, у квітні, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.
