Дискусія про виключення Росії з ОБСЄ вичерпана «принаймні до цього моменту». Про це заявив глава МЗС Північної Македонії, що головувала в організації останній рік і прийняла зустріч її топдипломатів, що пройшла 30 листопада – 1 грудня.
«В ОБСЄ точилася дискусія про те, чи слід зараз або чи треба було виключити Російську Федерацію з організації через порушення основоположних принципів і зобов’язань ОБСЄ. І було два аргументи, чому цього не можна було зробити: юридичний і політичний», – пояснив Буяр Османі.
Пояснюючи суть юридичної неможливості застосувати правило «консенсусу мінус один» (воно дозволяє ухвалювати рішення голосами 56-х країн-учасниць, а не 57-х – саме стільки налічує ОБСЄ – ред.), глава МЗС Північної Македонії послався на брак політичної волі.
«1992 року принцип «консенсус мінус один» було використано, коли Югославію вигнали за масове порушення прав людини. Втім, вважаємо, що цей принцип сьогодні не працюватиме, оскільки в ОБСЄ є різні думки. І тут я переходжу до політичного аргументу, коли деякі країни-учасниці вважають, що ОБСЄ було створено як платформу для забезпечення діалогу між країнами різних поглядів», – зазначив Османі.
Високопосадовець із Північної Македонії також додав, що ОБСЄ «не є і ніколи не була організацією країн-однодумців».
«Мета ОБСЄ полягає в тому, щоб відвести ці країни від їхньої думки шляхом спільної взаємодії з комплексним підходом до безпеки для забезпечення миру та стабільності в нашому регіоні», – резюмував дипломат.
Головування в ОБСЄ переймає Мальта. Її топдипломат не зміг відповісти на запитання журналістів, чи запросить його країна на наступну зустріч делегацію з Росії, як це зробила Північна Македонія.
«Нашою метою має бути зупинка війни та переконання, що Україна відвоює всю свою суверенну територію, а не думати про хореографію і як це виглядатиме найближчим часом. Ми маємо зупинити страждання українського народу, і у нас є ще 365 днів, щоб про це говорити», – зауважив міністр закордонних справ Мальти Ян Бордж.
1 грудня на полях зустрічі дипломатів країн ОБСЄ вдалося досягти домовленості щодо тимчасового призначення керівних осіб організації, повноцінне обрання яких блокувала Росія. Мандат нинішніх керівників спливає на початку 2024-го, проміжне рішення забезпечує його подовження ще на дев’ять місяців, а тим часом в організації шукатимуть кандидатури на заміну їм.
«Це не про нас – ми тут, щоб служити цілям організації. Сьогодні відбувся успіх ОБСЄ. У нинішніх умовах знайти спільну мову з будь-якої теми – це виклик, і я не буду вдавати протилежне… Ця організація базується на принципах і зобов’язаннях, узгоджених усіма майже 50 років тому. Її покликання – не лише у вирішенні низки безпекових викликів, але й для притягнення учасників до відповідальності», – прокоментувала досягнення консенсусу генсекретарка ОБСЄ Хельга Шмід.
Сергій Лавров, спілкуючись удень із журналістами, про досягнення консенсусу щодо кадрових рішень не повідомляв, скаржачись, що македонське головування переймається долею «чотирьох людей, які очолюють підрозділи ОБСЄ».
«Мені вже байдуже, чим закінчаться ці посиденьки, де зараз у нас намагаються виторгувати кілька днів або тижнів... І мені байдужа доля цих людей… І мені, наприклад, байдуже, що відбуватиметься з цією організацією», – заявляв Лавров, додавши, що у Скоп’є «шанси збільшилися, але не на збереження організації».
30 листопада – 1 грудня у Північній Македонії у Скоп’є проходило засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.
Міністри закордонних справ України та країн Балтії скасували свої плани щодо участі у зустрічі через очікувану присутність Лаврова.
У спільній заяві міністрів закордонних справ Естонії, Латвії і Литви зауважується, що «присутність Лаврова на засіданні ОБСЄ ризикує легітимізувати Росію-агресора як законного члена нашої спільноти вільних націй, применшуючи жорстокі злочини Росії».
Форум