Чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр Албанії Еда Рама привітав новини про домовленість між Азербайджаном та Вірменією про припинення вогню, йдеться в заяві ОБСЄ 10 жовтня.
«Нам потрібна стабільність, як на місці, так і в процесі, курованому співголовами Мінської групи. Угода, якої вночі (проти 10 жовтня – ред.) досягнули в Москві Вірменія та Азербайджан, відкриває нам шлях до відновлення змістовних переговорів у погодженому форматі», – повідомляє пресслужба організації.
Рама висловив стурбованість зростом кількості загиблих через загострення в Нагорному Карабаху, а також закликав до гуманітарної паузи «для обміну військовополоненими та іншими затриманими, а також останками вбитих під час бойових дій».
Читайте також: Росія, Карабах і Донбас. У Путіна на Донбасі більш далекосяжні цілі
Міжнародний комітет Червоного Хреста вже висловив готовність сприяти обміну тілами загиблих під час воєнних дій у Нагорному Карабаху та полоненими військовослужбовцями.
«Ми сподіваємося, що ця процедура буде здійснена швидко, щоб тіла жертв бойових дій були повернуті їхнім родичам. Ми також готові сприяти звільненню осіб, які перебувають в ув’язненні у конфліктуючих сторін, щоб вони могли возз’єднатися зі своїми сім’ями», – зазначив директор Регіонального управління оперативної діяльності МКЧХ в Європі і Центральній Азії Мартін Шюпп.
Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.
Читайте також: Нагірний Карабах став ілюстрацією терміна «заморожений конфлікт» – преса про Донбас (рос.)
Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.
