Другий західний окружний військовий суд в Москві у вівторок відхилив скаргу захисту опозиціонера Олексія Навального на відмову Слідчого комітету Росії порушувати кримінальну справу в зв’язку з його отруєнням в Томську у серпні минулого року.
Суд залишив без зміни рішення 235-го гарнізонного військового суду. Засідання тривало всього кілька хвилин. Сам Навальний, який знаходиться в колонії, і його представники у засіданні не брали участь.
Адвокати Навального просили порушити кримінальну справу проти співробітників ФСБ, згаданих у розслідуванні Bellingcat та інших ЗМІ про отруєння опозиціонера. У ньому називалися імена ймовірних співробітників спецслужби, які супроводжували Навального в його поїздках по Росії і були в Томську напередодні 20 серпня, коли політик відчув себе погано на борту літака Томськ-Москва. Фахівці в Німеччині та інших країнах згодом встановили, що він був отруєний нервово-паралітичною речовиною з групи «Новічок». Сам Навальний опублікував запис своєї розмови з одним з імовірних співробітників ФСБ, який фактично зізнався в злочині. У ФСБ назвали запис підробкою.
Військове слідче управління Слідчого комітету після звернення адвокатів опозиціонера відмовило в порушенні справи, вважаючи, що «конкретних відомостей про обставини, що вказують на ознаки злочину в діях співробітників ФСБ РФ, в заяві не міститься». Це рішення оскаржували через суд. Сьогодні скаргу відхилила вже друга судова інстанція.
Кримінальну справу влада відмовилася порушувати не тільки проти співробітників ФСБ, але і по самому факту отруєння Навального. При цьому перевірка обставин його госпіталізації формально триває.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.