Міжнародна правозахисна організація Amnesty International поверне російському опозиціонеру Олексію Навальному, який перебуває в колонії, статус «в’язня сумління», заявляє соратник Навального Леонід Волков.
Як сказав Волков під час відеоконференції з депутатами парламенту Канади 6 травня, співробітники Amnesty недавно сказали йому, що 12 травня організація випустить пресреліз, в якому не тільки поверне Навальному статус, якого він позбувся в лютому, але і розповість про зусилля кремлівської пропаганди з очорнення Навального.
Про те, що Навальний знову буде названий «в’язнем сумління», повідомляється і в акаунті його речниці Кіри Ярмиш.
Сама Amnesty International офіційно не коментувала слова Волкова.
Олексій Навальний був заарештований в січні після повернення в Росію з Німеччини, де він лікувався після отруєння «Новічком». У лютому його відправили до колонії у старій кримінальній справі, в якій йому замінили умовний термін на реальний.
Amnesty International в перші дні після його арешту розпочала кампанію за його звільнення, стверджуючи, що російська влада переслідує його з політичних мотивів. Ця кампанія триває досі.
Однак в лютому стало відомо, що правозахисна організація, продовжуючи закликати до звільнення Навального, позбавила його статусу «в’язня сумління». Співробітники Amnesty пояснили це рішення тим, що поняття «в’язень сумління» означає людину, що позбавлена волі виключно за свої переконання, виражені ненасильницьким чином.
Правозахисники наголосили, що людина, яка володіє таким статусом, не може мати в своєму політичному «багажі» актів насильства або закликів до нього, так само як і пропаганди ненависті – hate speech. Саме її ознаки побачила Amnesty в деяких висловлюваннях Олексія Навального 10-15-річної давності, коли він позиціонував себе як націоналіст.
Рішення Amnesty викликало критику соратників Навального і багатьох російських активістів, які заявили, що правозахисна організація стала жертвою скоординованої кампанії з очорнення Навального. Самі представники Amnesty вже в лютому не виключали, що така кампанія могла бути, однак наполягали на тому, що правила організації не були порушені.
Олексій Навальний, відомий як критик Кремля і викривач корупції в російській владі, в 2000-х роках був активним учасником заходів російських націоналістів, зокрема так званих «російських маршів», і не раз висловлював заклики, дискримінаційні щодо інших народів, крім росіян. Зокрема, низку гострих заяв проти грузинів він зробив після нападу Росії на Грузію 2008 року.
У подальшому він утримувався від таких публічних заяв, але після нападу Росії на Україну і окупації Криму, зокрема, висловлювався за збереження «російського» статусу Криму, хоч і називав окупацію незаконною, або за якийсь «чесний референдум» на окупованому півострові – без його деокупації.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.
