Північноатлантичному альянсу варто розглянути можливість збільшення своєї військової присутності в Чорноморському регіоні, вважає сенаторка Сейму Литви, колишня президентка Парламентської асамблеї НАТО і міністр оборони Литви з 2008 по 2012 рік Раса Юкнявічене. Таку думку вона висловила в ефірі Радіо Свобода.
За словами Юкнявічене, для Росії акваторія Чорного і Азовського морів має стратегічне військове значення.
«Стратегічна мета Росії така, щоб мати контроль над регіоном, а Крим якраз дуже зручне місце. Так само, до речі, як Калінінградська область для Балтійського моря. Так само, як Кольський півострів на Півночі, і Сирія для Середземного моря, щоб контролювати принаймні східну частину Середземного моря», – пояснює вона.
Юкнявічене, яка була заступницею голови Парламентської асамблеї НАТО і очолювала цей орган протягом місяця восени 2018 року, вважає, що у посиленні військової присутності НАТО має бути зацікавлена не лише Україна, а й інші держави, які мають вихід до Чорного моря.
«Якби мене хтось у НАТО питав, чи варто укріплювати військову присутність НАТО, адже й Румунія, і Болгарія, і Туреччина є членами НАТО і державами цього регіону, я б порадила: звісно, там могло б з’явитися більше кораблів», – вважає політик.
Читайте також: У захопленні українських кораблів брали участь двоє колишніх співробітників СБУ – Фролов
Вона також висловила впевненість, що Альянс має звернути увагу на «анексію Азовського моря».
«Я кажу не про юридичний термін Анексії, але про політичний, коли цей регіон – Маріуполь, інші частини, які належать Україні – вже фізично окупований російськими військовими, а інша частина зараз анексується крок за кроком, коли ведеться блокада цього моря», – зазначила політик.
Раніше міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що Росія фактично блокує українські порти в Маріуполі і Бердянську.
У НАТО, своєю чергою, відповіли на заклик президента України Петра Порошенка посилити військову присутність на Азові. Речниця Альянсу Оана Лунгеску заявила, що НАТО вже має свої кораблі в Чорноморському регіоні.
Раніше таке посилення пропонував і голова Верховної Ради країни Андрій Парубій.
25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).
Росія звинувачує затриманих українських моряків у «незаконному перетині державного кордону». Українська прокуратура визнала їх військовополоненими.
26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 26 листопада воєнного стану у низці областей України.
