Перша сесія «реінтеграційних» переговорів між представниками Азербайджану і керівництвом сепаратистського регіону Нагірного Карабаху в місті Євлах на заході Азербайджану завершилася без будь-яких ознак прориву. Сторони обмінялися звинуваченнями і запереченнями повідомлень про стрілянину і ймовірні порушення режиму припинення вогню в столиці Нагірного Карабаху, проте заявили, що плануються подальші зустрічі.
21 вересня в офісі президента Азербайджану Ільгама Алієва заявили, що двогодинна зустріч «пройшла в конструктивній і мирній атмосфері» за участю російських миротворців.
У відомстві додали, що обидві сторони домовилися про подальші переговори.
Лідери сепаратистів також заявили за підсумками зустрічі, що вони готові продовжувати переговори з владою Азербайджану.
«Сторони особливо наголосили на необхідності обговорення всіх наявних питань у мирній обстановці, відзначивши готовність продовжити зустрічі», – йдеться у повідомленні.
Баку сподівався консолідувати здобутки свого 24-годинного військового наступу 19-20 вересня, який різко змінив політичні розрахунки на Кавказі, водночас етнічне вірменське керівництво в регіоні, за повідомленнями, вимагало гарантій перед тим, як їхні війська складуть всю свою зброю.
Повідомлення про стрілянину у фактичній столиці Нагірного Карабаху, Степанакерті і слова жителів про «стан паніки» підкреслили продовження напруженості, в той час як почалися потенційно історичні переговори.
Рада безпеки ООН має провести екстрене засідання для обговорення кризи в Нагірному Карабасі пізніше 21 вересня.
Раніше повідомлялося, що на зустрічі обговорювали «питання, поставлені азербайджанською стороною» щодо реінтеграції вірменської громади Карабаху, а також «питання забезпечення життєдіяльності населення Нагірного Карабаху в рамках Конституції Азербайджану».
Баку очікує переходу під свій контроль усієї території колишньої автономії, яка з кінця 1980-х не підкорялася владі Азербайджану. Президент Ільгам Алієв заявив, що країна відновила свій суверенітет за підсумками операції в Карабаху.
Переговори були анонсовані 20 вересня після того, як представники фактичної влади Нагірного Карабаху заявили про припинення вогню, умови передбачають розпуск підконтрольних Степанакерту (азербайджанська назва – Ханкенді) військових формувань та передачу ними важкої техніки азербайджанській владі.
У Вірменії тривають протести проти рішення уряду не чинити опору азербайджанській армії під час її операції в Карабаху. З початку 1990-х і до 2018 року, коли до влади в результаті масових протестів прийшов Нікол Пашинян, керівники країни переважно були уродженцями Карабаху або ветеранами війни на цій території.
Територія Нагірного Карабаху за міжнародним правом є частиною Азербайджану. Населення регіону переважно становлять етнічні вірмени. Вони проголосили незалежну республіку, цього не визнала жодна з країн світу, в тому числі й Вірменія. Сторони конфлікту звинувачували одна одну в етнічних чистках.
