Виконавчий директор «Нафтогазу України» Юрій Вітренко відкинув закиди російського газового монополіста «Газпрому» щодо нових контрактів про постачання і транзит газу, які мають бути укладені до завершення нині чинних наприкінці року.
Коментуючи зроблені раніше 28 червня заяви голови «Газпрому» Олексія Міллера, він нагадав: іще за чинним контрактом, відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу, російська компанія зобов’язана постачати Україні 5 мільярдів кубометрів газу на рік за ціною «на рівні ціни на ринку в Німеччині».
«Газпром» не виконує ці свої контрактні зобов’язання і не поставляє газ в Україну, навіть коли ми передплачували ці поставки. Натомість пан Міллер розповідає про готовність вести переговори про якісь нові поставки за ціною нижче від ціни в Німеччині. Тобто «Газпром» не хоче поставляти газ за більш високою ціною, а хоче за нижчою ціною. Хтось у це вірить?» – написав Вітренко у фейсбуці.
Він також відкинув твердження Міллера з приводу транзитного контракту, ніби його компанія не отримувала від України пропозицій про так звані свопові поставки газу – щоб російська сторона передавала українській на кордоні між ними певні обсяги газу і Україна передавала б далі в Європу на своєму західному кордоні такі ж обсяги.
«Своп» газу, як запасний варіант у разі, якщо «Газпром» не хоче укладати контракт на бронювання потужностей для транзиту, пропонувався «Газпромові» ще навесні 2018 року в моїх офіційних переговорах із головою делегації «Газпрому» паном (Олександром) Медведєвим, на той час заступником пана Міллера. І цьому існують письмові підтвердження», – заявив Вітренко і додав: «Це все буде використано в новому арбітражі проти «Газпрому». Так що на місці «Газпрому я би ставився до цього серйозно».
В іншому дописі Юрій Вітренко також відкинув іще одне твердження Олексія Міллера, з яким той виступив на прес-конференції в Санкт-Петербурзі, – що Україна до кінця року і закінчення терміну чинного контракту «не зможе підписати новий контракт на транзит за законодавством ЄС». «Цей потяг уже пішов», – заявив Міллер і додав, що його компанія готова продовжити чинний контракт; цю ідею Київ відкидає як неринкову і таку, що суперечить законодавству ЄС щодо газу.
За словами Вітренка, «щоб «потяг вже пішов», потрібно, щоб він колись був». «У нашому ж випадку «Газпром» ніколи не погоджувався укладати контракт на транзит через Україну за європейськими правилами», – сказав один із чільних керівників «Нафтогазу».
Крім того, додав він, іще є час до кінця року встигнути на стороні України повністю впровадити європейські правила і при цьому не зруйнувати її юридичну позицію в новому арбітражі. «Зокрема, потрібно підготувати відокремлення газотранспортного оператора (анбандлінг) із 1 січня 2020 року. Це можна зробити, якщо виконати план «Нафтогазу» за моделлю ISO», – наголосив він.
«Можливо, пан Міллер мав на увазі, що нам будуть продовжувати не давати впровадити європейські правила. Такий ризик дійсно є. Але є надія, що новий парламент та новий уряд зробить усе необхідне для того, щоб не дати можливості «Газпромові» та Путіну таким чином виправдати в очах європейців завершення будівництво «Північного потоку-2» і припинення транзиту через Україну», – написав Юрій Вітренко.
Раніше 28 червня Олексій Міллер, виступаючи на прес-конференції в російському Санкт-Петербурзі, стверджував, що Україна не зможе підписати нового контракту на транзит газу, що відповідав би законодавству ЄС, що «Газпром» не отримував від України пропозицій про свопове постачання, і що Україна має думати в першу чергу про пряме постачання газу з Росії на український ринок.
При цьому Міллер також стверджував, що «баланс відносин щодо газу між Росією і Україною порушений рішенням Стокгольмського арбітражу».
За цим рішенням, «Газпром» виявився винен українській стороні значну суму – на цей час вона разом із відсотками за прострочений термін, які все зростають, становить уже понад 2 мільярди 800 мільйонів доларів. «Нафтогаз» також ініціює проти «Газпрому» ще низку арбітражних проваджень на мільярди доларів і вважає, що має добрі шанси виграти їх. Російська компанія заявляє, що хоче почати з Україною переговори про нові контракти «з чистого аркуша», уклавши «мирову угоду» з тим, щоб українська сторона відмовилася від нових проваджень, а бажано і від свого вже досягненого виграшу.
